Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні Церква молитовно вшановує памʼять святого пророка Іллі. Цей пророк Господній жив близько трьох тисяч років тому. Світ перебував у поганстві, а віру в істинного Бога зберігали ізраїльтяни. Однак і цей народ крок за кроком почав забувати свого Бога, часто зрікався своєї віри і впадав у гріхи відступництва. Господь, бачачи духовний занепад людства, посилав у світ пророків, які прикладом свого життя і своєю проповіддю навертали людей до правдивого Бога та готували їх до приходу Месії.
Одним із таких сильним духом і вірою пророків був Ілля Тесвітянин, ім’я якого означає «міць Господня». З молодих років Ілля присвятив своє життя Єдиному Богові, оселився в пустелі та провадив життя в суворому пості й молитві. Покликаний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк Ілля став полум'яним ревнителем щирої віри і благочестя. У ті часи ізраїльський народ залишав Єдиного Бога, відпадав від віри своїх батьків і вклонявся поганським ідолам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава – язичниця Єзавель. Спостерігаючи відступництво й моральний занепад свого народу унаслідок поклоніння ідолові Ваалу, пророк Ілля почав викривати царя Ахава в безчесті, переконувати його покаятись і навернутись до істинного Бога. Коли цар не послухав пророка, Ілля оголосив, що в покарання на землі три роки не буде ані дощу, ані роси, а засуха припиниться тільки за його молитвою.
Господь, рятуючи пророка від рук цариці Єзавелі, послав його в таємне місце біля потоку Керіт. Поживу св. Іллі приносили ворони. Коли цей потік висох, Господь послав пророка в Сарепту Сидонську, до бідної вдови, яка страждала разом із дітьми та готувалася зустріти голодну смерть. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені борошна та залишків олії. З того моменту, за благословенням пророка Іллі, борошно й олія ніколи більше не закінчувалися в домі вдови протягом усього періоду голоду.
Після закінчення трьох років посухи Господь послав Іллю до царя Ахава для припинення нещастя. Пророк наказав цареві зібрати на горі Кармель весь Ізраїль і жерців божків Ваала та Ашери. Коли люди зібралися, пророк запропонував спорудити два жертовники: один — від жерців Ваала, інший — від пророка Іллі для служіння істинному Богові, і на який з них спаде вогонь із неба – це стане вказівкою, чий Бог істинний. Першими приступили до жертвоприношення жерці Ваала, але, незважаючи на всі їхні зусилля, ніякого дива не сталося, і так виявилася облудна природа ідола.
Тоді Ілля закликав народ наблизитися, вчиняючи його учасником своєї молитви. Далі він спорудив вівтар, узявши 12 каменів − символ 12 поколінь Ізраїля. Ілля просив, щоб об’явилася Господня істина, щоб Господь втрутився й навернув свій народ до пізнання, Ким насправді є його Бог. Тоді з неба зійшов вогонь, який спалив жертву Іллі. Народ уже не мав сумнівів, бо Боже милосердя вийшло назустріч його слабкості.
Ця старозавітна подія, по-перше, ще раз пригадує нам першу заповідь − поклонятися Єдиному Богові, по-друге, навчає, що першочерговим завданням молитви є навернення. Там, де зникає Бог, людина потрапляє в рабство ідолопоклонства, як показали тоталітарні режими та сучасні ідеології. Натомість справжнє поклоніння Богові означає віддати себе Йому та Божому Провидінню.
Життєвий шлях пророка Іллі, з одного боку, наповнений унікальним досвідом Бога, надзвичайними чудесами та повагою серед вірних Богові людей. З іншого боку, це дорога повного зречення, надзвичайної аскези, великої відваги, постійних небезпек для життя, вигнання, самотності, виснаження та розчарувань. Життя Іллі записане у Святому Письмі для того, щоб дати нам приклад справжнього життя й показати, що з Богом і по-Божому можливо жити навіть тоді, коли все навколо виглядає найменш сприятливим для цього, і що Бог завжди вірний Своїм людям.
За свою полум'яну віру та ревність пророк Ілля був узятий живим на Небеса у вогненній колісниці. Тому на іконах святого пророка зображують на палаючий колісниці, яка возноситься на небо, запряжена крилатими кіньми. Свідком сходження Іллі на небо став пророк Єлисей. Разом із плащем, який упав з плеча святого пророка Іллі, Єлисей отримав дар пророчого духа.
Святий пророк Ілля втішається великим почитанням серед побожних людей, зокрема і в нашому українському народі. Перший храм, збудований у Києві ще за часів князя Ігоря, був присвячений цьому великому пророкові. Охрестившись, свята рівноапостольна княгиня Ольга збудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, у селі Вибути. Від часів Володимирового Хрещення 988 р. у багатьох наших містах і селах постали посвячені йому храми.
Дорогі браття і сестри! Упродовж історії повторюється старозавітна подія, про яку ми сьогодні згадували. Людство поступово відходить від віри в істинного Бога, як за часів пророка Іллі, і як наслідок цього – від істини, яку відкрив Бог. Цю правдиву віру спотворюють численні неправдиві вірування, у яких від Божественної Істини залишається лише зовнішня оболонка, тобто терміни (слова), позбавлені змісту й суті, не підтверджені життям. Ідеали любові, смирення, лагідності, терпеливості, цнотливості, самопожертви розтоптані. Натомість поширюються культи різних аморальних ідеологій, війни, чвари неймовірної гордості, насильства, агресії. У таких сумних обставинах продовжує звучати голос Іллі, який ревно нагадує про віру в Єдиного Бога, закликає до виконання Його заповідей і відвертає від поклоніння ідолам цього світу. Святий пророк Ілля є, був і завжди буде тим світильником про який говорить наш Господь. Нині він молиться за нас, щоб спаслися душі наші і питає кожного (подібно як колись Єлисея), хто з вірою до нього звертається: «Проси, що маю тобі зробити..», тож просімо проперемогу над видимими і невидимими ворогами України, про захист та свободу нашого народу, про перемогу воїнів правди над ордою темряви, просімо однодумність та мир на нашій землі. Небесна поміч була необхідна для відновлення і проголошення незалежності нашої держави. Вона конечно потрібна і сьогодні, особливо коли всі ми стоїмо перед випробуванням війни агресора.
Улюблені у Христі! Вшановуючи сьогодні пам’ять великого пророка Іллі, навчімось від нього та багатьох подвижників і свідків віри нашої Церкви отої живої віри та ревності у сповненні християнських обов’язків. Прохаймо їхнього заступництва, щоб і ми могли бути свідками Правди-Христа в наших родинах, парафіях, у нашому народі; щоб і ми не були байдужі, коли йдеться про добро нашої Церкви й народу; щоб понад усе старалися про поширення Христового Духа чи то у спільноті церковній, чи на місці нашої праці або навчання. Нехай літургійне прохання за добрий стан святих Божих Церков та з’єднання всіх буде молитвою не тільки наших уст, але й щоденним християнським завданням.
Рівно ж сьогодні радо хочу привітати нововисвячених наших ієреїв, які благодаттю Святого Духа вступили у Христове священство. Дорогі отці, Бог сьогодні повністю змінює ваше життя, сьогодні ви пов’язуєте своє життя з Христом і Його Церквою назавжди. Просіть Господа, щоб гідно виконати Його волю у всьому, щоби осягнути освячення душі та вічне спасіння. Не лякайся труднощів та випробовувань, бо Господь обіцяв зодягнути священиків спасінням, щоб його святі раділи вельми (пор. Пс 132, 16). Пам’ятайте, що Церква сьогодні потребує не просто лідерів, а добрих пастирів, які будуть готові віддати своє життя за свою паству. Тому просіть сьогодні у цій Божественній літургії, підчас якої ви отримаєте цей великий дар священства, щоб ви були такими пастирями, які не будуть думати про себе, свою вигоду, мрії та амбіції, але будуть насамперед думати про Бога і цього Бога будуть проповідувати, до кого будуть послані на служіння. Нехай Господь наділить наших ієреїв дарами Святого Духа, любов’ю до богослужінь, даром слова та добрим серцем здатним служити потребуючим ближнім. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога, і Отця та Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь.
+ Ярослав
20 липня 2024 року Божого,
м. Дрогобич
