Коротка історія

Ідея створення постійної виставки в Україні „Блаженнійший Патріарх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви" зародилася у 1991-му році. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті і познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. В дружній розмові єпископ схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини. Кир Юліян, в минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а згодом - Єпископ Самбірсько-Дробицький УГКЦ, добре розумів значення такого музею для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід та колосальні напрацювання в суспільно-політичній і громадсько-культурній роботі, знав, що подібний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовної просвіти. Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме в Трускавці, а його відвідувачами будуть не тільки українці з усіх кінців держави, але й гості із закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який, перетерпівши 18 років неволі у сталінських тюрмах і таборах, став кардиналом, а згодом й Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він вірою і правдою служив своєму народові і Церкві.

Розробляючи концепцію оформлення музею, автори проекту директор музею Іван Скибак та художник Микола Костів взяли за основу ідею відтворення атмосфери музею-обителі, музею-храму. Всяке людське життя - це дорога до святині, адже людина створена на образ і подобу Божу. Тож одним із своєрідних храмів і став музей, що створювався не лише як „святилище муз", але й як обитель. Тут кожен має можливість не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, про життя і діяльність видатних світочів нашої Церкви, таких як Архиєпископ Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, чи оглянути одну із виставок сакрального мистецтва, але й помолитися. Наявність мощів Священомученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим, їхніх особистих речей створюють в кімнатах музею атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню і мистецько-культурну місію.

Перша виставка відбулась поза його стінами. Прийняти експозицію за рік перед офіційним її відкриттям погодились працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у вересні 1997-го року. А напередодні відкриття музею 10-го жовтня 1998 року до Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію, богослови, духовенство, науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання тривала наукова сесія, присвячена темам: „Хресна дорога Йосифа Сліпого" та „Визначні постаті УГКЦ . На шляху буття української нації". А вже наступного дня після Архиєрейської святочної Літургії, яку було відслужено в церкві св. Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли в Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття і освячення Єпархіяльного музею. Службу Божу відправляли Владика Юліян Вороновський, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила чисельна група священиків. У нововідкритому і освяченому музеї першу екскурсію провели доктор Роман Смик, Владика Юліян Вороновський і перший директор музею Іван Скибак. Упродовж десяти років змінювалось керівництво цього знаного далеко поза межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія у його діяльності – через правдиве інформування людей торувати дорогу до спасіння у вічності.

На даний час директором музею працює Тарас Шафран. Щорічно музей відвідує понад 5 тисяч екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, здебільшого духовну.