SDE

Подячне слово владики Ярослава (Приріза) під час його інтронізації на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії

24 грудня 2011
Друк E-mail

Ваша Святосте Патріарше Святославе, Високопреосвященні і Преосвященні Владики, всесвітліші і преподобні Отці, преподобні сестри, вельмишановні представники влади області, районів і міст, дорогі у Христі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

Дякую сьогодні Всевишньому Богові за дар Його любові, за покликання до життя, до віри і служіння. Прагну також подякувати і всім тим, кого Господь поставив на моїй дорозі життя і через кого виявляв мені Свою любов і Свою ласку.

Дякую Священному Синодові на чолі з Його Святістю Патріархом Святославом за виявлене мені довір'я бути учасником єпископського грона УГКЦ.

Ваша Святосте, Дорогий наш Патріарше Святославе! Христос доручив свою Пресвяту Матір Апостолові Йоанові; Той самий Христос доручив і Вам нашу Матір Церкву. Ваше слово і Ваше життя перебувають в гармонії, і в цій гармонії проявляється Ваша мудрість, второпність і далекоглядність як Глави і Пастиря. Тому й народ так очікує Вашого прибуття – і в Україні, і на поселеннях. Це є свідченням того, що в проводі нашої Церкви існує спадкоємність – новий Предстоятель Церкви продовжує та розвиває те, що заклали великі його попередники Митрополит Андрей, Патріархи Йосиф, Мирослав Іван та смиренний Любомир... Для вас, Блаженнійший, ми вимолюємо Божих ласк, щоб Святий Дух через Ваше служіння явив нашій Церкві, Україні й цілому світові ще більше «величних Божих діл» (Ді. 2, 11).

Щиро дякую Владиці Юліянові за довгі роки його Архиєрейського служіння у Самбірсько – Дрогобицькій єпархії. Своїм архипастирським служінням владика поєднав покоління вірних нашої Церкви часів переслідування і часів відродження. Скільки вклав він – здебільшого непомітно для нас – своїх молитов, своєї праці, своїх жертв і терпінь, щоб наша Церква і, зокрема Самбірсько-Дрогобицька єпархія, поручена його святительській опіці, успішно сповняли Христову місію освячення і спасіння серед рідного українського народу. Дорогий Владико, нині благодаримо Бога за Ваше життя і служіння. Дозвольте від себе особисто та всіх вірних нашої єпархії – духовенства, монашества і мирян – висловити Вам нашу велику вдячність і глибоку повагу.

Засилаю подяку і всім Преосвященним владикам, котрі запросили мене до свого товариства – бути гребцем у човні Церкви, керманичем якої є Христос. Усвідомлюю, що це велика відповідальність, а тому прошу вашої підтримки, щоб міг сповнити Божу Волю, гідно послужити нашій Церкві й таким чином виправдати вашу довіру. Усвідомлюючи свою людську неміч, цілковито віддаюся у Божі руки, з довір'ям промовляючи: „Ось іду, щоби сповнити Твою волю, Боже" ( Євр. 10,9).

Сьогодні також складаю щиросердечну подяку всьому нашому духовенству та нашим братам і сестрам у монашестві, які ревно й жертовно служать Богові та Церкві в нашій єпархії. Ваше свідчення і ваша жертва є дорогоцінним скарбом, на якому росте і розвивається наша Церква. Нехай сьогодні і по всі дні вашого життя Господь наповнює вас своєю божественною любов'ю, кріпить своїм Тілом та Кров'ю, говорить з вашої душі Словом життя вічного. Христос у сьогоднішньому Євангелії називає щасливими тих своїх співробітників, які невсипущі, підперезані, із засвіченим світильником... Ми не знаємо, коли наш Господь прийде у славі, тому чуваймо над скарбом нашої віри і служіння, порученого нам Церквою (Лк.12, 35-40).

Вітаю Вас, дорогі брати і сестри, як священний Божий Люд моєї землі, як парості Христового виноградника. Я щиро вдячний за вашу любов до рідної Церкви. Вороги різними способами намагалися її знищити, але вона вистояла завдяки вашому подвигу й вірності Христові як Главі Церкви, яка є Його тілом (Еф.1, 22-23). За словами Апостола Павла, «не перестаю дякувати Богові за вас і згадувати вас у своїх молитвах, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати» (Еф.1, 16-17). Господь і нині посилає нам своє пастирське слово підтримки та заохоти: «Не бійся, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалось дати вам Царство Боже...» (Лк.12, 32-40). Небесний Отець знає наші справжні потреби, тому дарує кожному у Христі своє небесне Царство, впроваджує нас до життя вічного, джерелом та передсмаком якого є Пресвята Євхаристія.

Хочу подякувати за присутність на цій молитві також представникам влади. Дуже сподіваюся на нашу плідну співпрацю задля добра всіх людей рідного прикарпатського краю. Будь-яка влада – це насамперед служіння і жертва. Нехай Господь дарує вам мудрість і силу, щоб сповняти своє служіння самовіддано і чесно, пам'ятаючи слова Христа: «Як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга» (Мт. 20, 26).

Обіймаю в душі тебе, дорога молоде, і закликаю, щоб ти якнайцінніше використала отой молодечий вік, пам'ятаючи, що він швидко минає. Майбутнє Церкви й України великою мірою залежить від вас і від тієї відповідальності, яку ви зумієте взяти на себе. Характер і зміст опіки, яку сьогодні наша Церква прагне нести своїм дітям, подібний до тієї делікатної чуйності, з якою воскреслий Христос супроводжував своїх учнів, побачивши їхнє розпорошення та зневіру після свого розп'яття, - а потім повернув їх з дороги до Емаусу назад до сіонської світлиці в Єрусалимі, зібрав їх для того, щоб одягнути силою з висоти – оновити їх Святим Духом.

Дорогі брати і сестри, хочу запросити всіх вас у мандрівку з Господом, щоб разом іти шляхом, який веде до справжнього щастя. Цей шлях нам вказує Його свята Церква, «...яка має за собою патріархів, пророків, апостолів, проповідників, мучеників, ісповідників, посників; живе передання Володимирового Хрещення, подвиги Антонія і Теодосія Печерських, змагання Йосифа Рутського і жертву Йосафата Кунцевича ». У цій мандрівці віри скріплюймося навчанням Андрея Шептицького, стражданням Йосифа Сліпого, терпеливістю Мирослава Любачівського, смиренням Блаженнішого Любомира, енергійністю Патріарха Святослава. Нехай нашим прикладом стане святість і вірність всіх тих, хто страждав у новітніх катакомбах, імена яких нам відомі або невідомі. Наша мета – це відновлення єдності Церкви Володимирового Хрещення, щоб український народ, об'єднаний у вірі і любові, зростав у святості і славив Бога єдиним серцем і єдиними устами.

На завершення хочу сердечно подякувати всім Вам, любим у вірі братам і сестрам, які прибули сьогодні на цю євхаристійну молитву, щоб разом зі мною молити Господа про щедрі Божі ласки для нашого народу і його святої Церкви; дякую хористам і всім, хто спричинився до організації та проведення сьогоднішнього торжества.

Уповаючи на Господа, запевняю всіх вас: буду звершувати своє архиєрейське служіння так, щоб бути гідним наслідником тієї спадщини, яку передали нам мученики й ісповідники нашої Церкви. Нехай їхні святі молитви мене у цій постанові скріплюють і навчають.

Вірю, що молитвами мучеників та ісповідників Української землі й усієї рідної Церкви Господь не покине мене, а в Своєму незбагненному милосерді поблагословить на служіння, щоб на Господньому народові об'явилася Його мудрість, сила і слава. Амінь.

Великий піст

pist

 

^ Догори