SDE

Проповідь в урочищі Саліна у 70-ту річницю трагедії

28 червня 2011
Друк E-mail
Слава Ісусу Христу!

Преосвященний Владико, всесвітліші та всечесніші отці, представники обласної та районної влади, почесні консули іноземних країн.

70 років тому, 22 червня 1941 р.Б., почався черговий етап ІІ Світової Війни. Смертельне зіткнення двох людиноненависницьких ідеологій – фашизму та комунізму – почалося саме на наших теренах; в цій війні загинули дуже багато наших братів і сестер, наших предків, тому для України цей день по-особливому сумний і трагічний. Цей день є для нас днем смутку над українською землею, що просякла кров'ю невинно убієнних.

Cьогодні, віддаючи шану усім полеглим у Салінських шахтах, ми ще раз задумуємося над тим, звідки ж береться така непоборна сила, незнищима снага українського народу? Ми маємо сьогодні чергову нагоду задуматися над тим, як цей нарід, котрий століттями нищений, мордований і знівечений не зламався, не впав, не згинув, але навіть по найбільших своїх упадках знову піднімався, вписуючи у свою історію золоті сторінки справжньої посвяти, жертви й безприкладного геройства.

Це місце є святе для усіх нас. Воно оповите мовчанкою і тишею багатьох невинно убієних, проте сьогодні, як ніколи, є промовистим для усіх живих. Саліна для усіх нас – це справжня кафедра мудрості.

Звідси найкращі сини і дочки нашого народу вчать нас життя. Адже їхній приклад - це реальне сповнення євангельських слів, що „немає більшої любові від тої, коли хто життя своє покладе за друзів своїх".

Тут приходитимуть нові покоління й вони пам'ятатимуть, що тут полягли ті, що вміли жертвувати всім, що мали, - молодість, надії і саме життя за волю Батьківщини, за добробут майбутніх поколінь, за вірність найвищим ідеалам. „Блаженні померлі, - каже Святе Письмо, - що в Господі вмирають, бо діла їхні слідують за ними". Стараймося, щоб пам'ять про них виховувала нові покоління. І звідси наука, що ті, що віддають своє життя насправді цінують його найбільше. Бо їхня жертва не стає марною, а пам'ять про них живе вічно.

Сьогодні ми дякувати Богові за дар життя тих, хто пожертвував його заради нас. Молімося за тих, хто посіяв тут свою кров як насіння для відродження нашої Церкви та народу, за тих хто подав нам достойний приклад вірності Богові і найвеличнішим ідеалам.

Цей могутній соньм святих мучеників нашого народу, які заступаються за нас перед престолом Всевишнього, рівно ж зобов'язує також і нас: щиро та впевнено складати свідоцтво нашої віри та життя там, де Бог нас посилає. Їхнє свідоцтво спонукує нас змінити обличчя майбутнього світу на більш християнське, більш людяне.

Сьогодні хотів би подякувати усім, кому дорога пам'ять полеглих у Саліні, хто докладає багато зусиль для увіковічення героїв своєї землі.

Нехай приклад тих багатьох знаних і незнаних салінських мучеників та всіх святих українського народу, допоможе усім нам щоденно в любові до Господа та Батьківщини відповідати на заклик Божественної Літургії: „Самі себе, один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо!"

Великий піст

pist

 

^ Догори