Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Свято Покрову Богородиці, яке ми днесь урочисто й молитовно празнуємо, є для нас особливою нагодою роздумати про небесне заступництво Пресвятої Богоматері. Це свято відкриває нам, що Небесна Церква невпинно молиться за нас – Церкву земну. Завдяки цьому празнику знаємо, що Цариця неба і землі разом із хорами святих та ангелів перебуває в наших храмах, коли в них звершується богослужіння, і благає, щоб Милостивий Господь змилувався над нами. Мати Божа допомагає нашим молитвам підноситись до Престолу Владики всесвіту. Вона простирає над нами Свій омофор, демонструючи заступництво над людським родом, а особливо над тими, хто молиться на богослужіннях у храмі.
Чи задумувались ми колись, що від самого народження ми перебуваємо під пильною Божою опікою. Псалмоспівець каже: «Бо ангелам Своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь» (Пс. 90, 11−12). Господь подає нам безліч благодатей, але найбільшим благодіянням Божим для людського роду є те, що Він подарував нам Небесну Заступницю – Свою Матір, Преблагословенну Владичицю нашу Богородицю. Вона завжди готова подати нам Свою допомогу й заступництво.
Церква з глибоким благоговінням прославляє Пречисту Діву Марію, звеличену Богом за ангельську чистоту, глибоке смирення та найбільшу святість. Вона посідає найближче до Божого Престолу місце. Церква називає Її «чеснішою від Херувимів і славнішою без зрівняння від Серафимів». Вона – Всесвята, бо перша перед усіма святими. У Її особі людство дало Синові Божому свою плоть і кров, щоб Він, спокутувавши й освятивши цю плоть, відновив союз між небом і землею, між Богом і людиною, учинивши її богоносною.
Про Божу опіку, завдяки якій триває оцей союз-заповіт між Богом і людиною, розповідає нам сьогоднішнє свято. Знаємо, що історія святкування празника Покрову Пресвятої Богородиці пов’язана з подією, яка сталася в одній церкві у столичному граді Константинополі в Х ст. Жителі цього міста перебували в небезпеці через облогу ворогів. І ось, коли вони зібрались у храмі на спільну молитву, святий Андрій духовним баченням прозрів, що Пресвята Богородиця простягнула над людьми Свій омофор. І завдяки цьому покровительству Пречистої Діви Марії вороги відступили. Відтоді Східна Церква, а особливо наш український народ, святкує свято Покрову, бо в ньому виражає свою віру й надію, що в різноманітних випробуваннях, які трапляються на нашому життєвому шляху, маємо особливу Заступницю.
Божа Матір і тепер, коли ми зібралися в цьому величному храмі, покриває нас Своїм омофором. Її молитви за нас завжди невпинно лунають перед Божим Престолом, а ми особливо відчуваємо ці благі плоди, коли приєднуємось до Її молитов своїми спільними моліннями у храмі Божому, як колись константинопольські городяни. Ось чому рід людський споконвіків споруджує оці місця особливої Божої присутности. Тому сини й дочки нашого народу будували храми у своїх містах і селах, а відбуваючи на чужину, швидше за власну домівку споруджували Дім Божий – Храм Господній.
Покров Божої Матері – це постійна опіка над тими дітьми, яких доручив Їй наш Господь, сказавши: «Жінко, ось син Твій... Ось Матір твоя» (пор. Йо. 19, 26−27). До теперішніх часів Вона як добра Мати виконує цю місію, яку отримала від Сина Божого на Голготі. Богородиця прийняла під опіку наш народ і стала його Матір’ю, коли він завдяки мудрому рішенню державних мужів у Свято-Володимировому Хрещенні в Х ст. «у Христа хрестився і в Христа зодягнувся». Богородиця продовжувала опікуватись нашим народом, коли у важких обставинах покривала Своїм Покровом козаків, січових стрільців, вояків УПА. Божа Матір була зі Своїми дітьми в Сибіру, на Соловках і в Караганді, у гулагах і концтаборах, у каменоломнях і рудниках. Вона присутня в чудотворних іконах, цілющих джерелах, відпустових місцях. Вона і «днесь предстоїть у церкві й невидимо за нас молиться Богу», про що нагадує нам велична мозаїка у святилищі цього храму. Тому-то ми, діти України, Її любимо та до Неї прибігаємо в молитвах, побожних піснях і віршах, шукаємо Її заступництва під час прощ до Грушова, Билич, Самбора, Унева, Зарваниці й багатьох інших відпустових місць. І як тисячу років тому в Константинополі, так і сьогодні, хоч ми цього можемо й не зауважувати, Покров Божої Матері покриває нас усіх: і ревних молільників, і менш побожних; і тих, які сьогодні тут присутні, і тих, хто з різних причин відсутній. Пресвята Діва Марія допомагає всім, а особливо тим, хто про це з вірою неустанно Її просить, бо Вона − наша Мати.
Дорогі у Христі! Уже дев’ятий місяць на українській землі йде широкомасштабна жорстока війна. Вона прийшла непрохана й віроломна ще 2014 р., а починаючи з 24 лютого 2022 р., ворог скинув усі свої дотеперішні маски та відкрито нищить Україну. Російська армія вбиває невинних і ґвалтує беззахисних, викрадає дітей і депортує окупованих, катує ув’язнених і морить голодом заблокованих, краде вирощене нами збіжжя й мародерствує в наших оселях, анексує території й нищить захоплені підприємства, обстрілює мирні міста й тероризує мешканців. Російське керівництво прагне зруйнувати українську державність і позбавити нас нашого імени. Наміри московії явно геноцидні: тактика ведення війни з перших днів показує, що агресор рашизму воює не з армією, а з народом. Окупант мобілізує проти нашого народу всі свої ресурси − земні, людські, військові. Та ми уповаємо не на людські сили, але на Божу поміч, на Божу благодать, і віримо, що той, хто тримається міцно Бога, хто намагається жити й живе в Божій любові, захищаючи свій народ, свою Батьківщину, − непереможний.
Сьогодні, у це величне свято Покрову Пресвятої Богородиці, святкуємо також День захисника України, і воно по-особливому проливає світло на те, хто є справжнім її захисником. Це всі, у кого в серці Україна і любов до свого народу, до своєї Батьківщини, заради чого вони здатні на подвиги. Сьогодні сотні тисяч українців захищають свою Неньку від рашизму. Солдати й офіцери служать у ЗСУ та на передовій лінії фронту. Волонтери збирають усе необхідне для потребуючих та постраждалих співвітчизників унаслідок війни російського агресора. Віруючий Божий люд моляться за мир та перемогу українського воїнства. Кожен мірою своїх можливостей та у свій спосіб бореться, трудиться й молиться для перемоги, миру, благополуччя, зцілення численних душевних і тілесних ран у всьому українському суспільстві. Тому в широкому розумінні, особливо в сьогоденні війни проти осатанілого ворога, усі ми є захисниками нашої Батьківщини-України. У цей день пригадуємо собі, що в боротьбі за свободу ми не самотні. Саме під заступництвом Пречистої Діви Марії сьогодні відроджується і стає непереможним українське військо та у справедливій боротьбі захищає свою Батьківщину від зовнішнього агресора. Разом з ними – усі віковічні захисники України: від часів Київської Русі та козацької доби до ініціаторів та діячів визвольних змагань різних епох. Тому свято Покрову Пресвятої Богородиці відкриває нову незбагненну дійсність: не лише всі попередні героїчно полеглі захисники нашої землі перебувають разом із сучасними воїнами на фронті, але й Бог і Його Пречиста Мати через cвій молитовний і діяльний Покров є з нашим звитяжним воїнством.
Тож дорогі наші Воїни, вітаємо Вас із Днем захисника України! Дякуємо Богові за наших ветеранів, учасників бойових дій. Ви пройшли через найгарячіші етапи війни та встояли. Дякуємо за те, що не ухилялися від цього священного обов’язку, що ділом і подвигом, а не тільки словами, засвідчили свою любов до рідного краю. Дякуємо за ваше служіння серед нестач, випробувань, труднощів, під обстрілами й у боях. Нехай Милостивий Господь зцілить усяку вашу рану, душевну й тілесну, а вільна, квітуча та справедлива Україна, за яку Ви боретеся, стане найкращою для вас нагородою!
Сьогодні хочемо огорнути молитвою кожного нашого воїна-захисника, усі родини військовослужбовців, усіх людей доброї волі, які живуть неустанною турботою про захисників нашої Вітчизни. Підносимо молитву до Господа за тих, хто в ці хвилини на передовій стримує ворога-окупанта. Завдяки вашій героїчній боротьбі й мужності зруйновано задуми підступного агресора. У ці дні кожен українець і не тільки подивляє мужність, свідчення та боротьбу нескорених українських воїнів, які стали уособленням незламности українського народу та його духу.
Нехай кріплять на дусі захисників України наші молитви, нехай всенародне пошанування додає снаги українським витязям здолати окупанта! Нехай Божа мудрість веде всіх нас дорогами правди, а Божа любов надихає кожного до щирої молитви та щоденної праці на славу Божу та дочасне й вічне добро рідного народу! Тому молімося сьогодні й повсякчас: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво. Молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволь нас, Єдина Чистая і Благословенная»! А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Амінь.
+ Ярослав
14 жовтня 2022 року Божого,
м. Самбір
