SDE

Проповідь на Божественній літургії під час загальноєпархіальної Прощі до с. Билич

30 червня 2013
Друк E-mail
Слава Ісусу Христу!

Всесвітліші і всечесніші отці, дорогі прочани, улюблені в Христі брати і сестри!

Вітаю усіх Вас тут, у стіп цього чудотворного джерела, до котрого ми сьогодні прибули з ближчих і дальших куточків нашої єпархії, а також із інших міст і сіл України.

У цей Рік віри, яку наші предки прийняли 1025 років тому у Володимировому Хрещенні, та з нагоди 20-ти років відновлення нашої єпархії, на цьому особливому місці почитання Пресвятої Богородиці маємо добру нагоду осмислити і саму особу Пресвятої Діви, і приклад віри, який вона нам подає. «Радуйся, осново віри непохитна ...», - співаємо ми у Акафісті до Богоматері (пор. Ікоси 2 та 4). Непохитна, глибока віра Пресвятої Діви Марії і настільки ж глибоке Її смирення, поєднане з любов'ю до Бога і відданістю Його Святій волі, стали благодатною Нивою, в надрах якої за дією Св. Духа зродився Благословенний – Богочоловік Ісус Христос, Агнець Божий, що взяв на Себе гріхи всього світу. Ця правда віри є справді вищою від будь-якого слова і розуміння. Все це – заради нашої можливості у святості, богоподібності і вічної щасливості кожного з нас.

Сьогодні пригадуємо собі слова Папи Венедикта ХVІ про те, що завданням кожного християнина і Церкви загалом є показати світові красу та істину нашої віри. У кого ми ще здатні побачити цю легкість, багатство і повноту християнської віри, як не в нашої небесної Матері.

Як Одигітрія, тобто Путиводитильниця, Богородиця вказує шлях до Христа і веде нас до Нього. Вона віровчительна для кожного з нас передусім тим, що завжди чує слово Свого Божественного Сина і зберігає у своєму серці. Прямуймо Її шляхом віри, який вона показує нам своїм життям!

Вірою у Благовіщенні Діва Марія у покорі своєї побожності прийняла слово ангела про те, що вона стане Матір'ю Бога: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (пор. Лк. 1, 38). Так вона вчить усіх нас, з повною довірою приймати Божий задум щодо себе та, не вагаючись, ступати на шлях, який Господь нам вказує. Хтось може запитати: «Як повірити від усієї душі? Як скріпити свою слабку віру?» на ці запитання нам дає відповідь Богородиця: вона увірувала, що зачне і народить Спасителя, через благовість ангела. Для нас таким ангелом-благовісником є свята Церква. Слухаймо її, а не нашіптувань лукавих лжепроповідників і «вовків в овечих шкурах», які намагаються звести людей з правдивої дороги спасіння.

Відвідуючи Єлизавету, Богородиця заспівала гімн слави Всевишньому за ті чуда, які Він робить для тих, хто Йому довіряє: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм...» (пор. Лк. 1, 46−55). Так вона вчить нас бути вдячними Богові, за всі величні діла, які Він вчинив у нашому особистому житті і у житті нашого народу. Кожна людина, як і Марія, покликана величати, прославляти Бога за ті дива, які вона бачить навколо себе. Кожен з нас може заспівати "Магніфікат" Богу за ті дивні діла, котрі Він учинив щодо нашої Української Греко-Католицької Церкви і народу. В кінці 80-их – на початку 90-их років минулого століття Бог «згадав» про катакомбну Церкву - тоді, коли, здавалося б, усі вже забули про її існування; Він «виявив потугу рамени свого» і «скинув з престолів» тих, хто переслідував її; Він «пригорнув» її і «наситив благами», отож сьогодні Церква впевнено стоїть у Господі і з надією дивиться у майбутнє ... Тому сьогодні, святкуючи 20-ти ліття Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, яка є свідком і плодом воскресіння УГКЦ, ми маємо всі підстави промовити разом з Дівою Марією: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє у Бозі і Спасі моїм»!

Матір Божа привела у світ Єдинородного Сина Божого, залишаючись Дівою. І цей факт є ніби «каменем спотикання» для людського розуму та певним «індикатором», який перевіряє, якою є наша християнська віра, чи щирою є наша набожність до неї. Так вона вчить нас, що немає нічого неможливого для того, хто вірить у Всемогутність Творця неба і землі.

Пречиста Діва довірилась своєму опікунові Йосифу, який отримав від Бога об'явлення про необхідність втікати з Новонародженим Ісусом до Єгипту, щоб вберегтись від переслідування Ірода (пор. Мт. 2, 13−15). Цим Вона, ще з найдавніших часів вважалася у Священному Переданні образом Матері-Церкви, і вчить нас бути послушними церковному проводові, адже Йосиф як її опікун вважався у церковній традиції взірцем для єпископа.

Тією ж вірою Богородиця прямувала за Господом, вслухалася у Його слово і «пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (пор. Лк.2,19; 2,51). Так вона показує нам, що маємо будувати своє життя і вчинки на Божому Слові, читаючи його в наших домівках та вслухаючись у нього на богослужіннях у храмі.

Вірою при хресті на Голготі Вона прийняла слово Свого Розп'ятого Сина: «Жінко, ось син твій» а до апостола Івана, «Ось матір твоя» (пор. Лк.19, 26-27), і стала матір'ю людського роду, тому впродовж багатьох століть люди не соромляться прибігати до неї зі своїми труднощами і болями і, як співаємо у нашій побожній пісні, «ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла, чи у горю чи в недолі цього земного життя».

Вірою Богомати відчула смак плодів Ісусового воскресіння і передала їх Дванадцятьом Апостолам, зібраним разом з Нею у світлиці, щоб прийняти Святого Духа (пор. Ді. 1, 14; 2, 1−4). Тому й ми сьогодні, у перший тиждень по П'ятидесятниці зібралися на цьому чудотворному місці на Божественній літургії у Биличах, щоб скріпитися її вірою та «побачити світло істинне, прийняти Духа Небесного, знайти віру істинну, нероздільній Тройці поклонитися, бо Вона спасла нас", як співатимемо після Причастя, Євхаристійного Тіла і Крові Христових.

Наслідуймо й ми цю віру Пречистої Діви Марії, Матері Божої і Матері нашої. Серед труднощів і викликів світу цього не бентежмося і не зневірюймося, а відповідаймо від усього серця, як колись Пресвята Діва: «Нехай мені буде згідно Євангельського слова; вірую від усього мого серця, що спасіння моє в Ісусі Христі, що у Ньому Одному успадкую Царство Небесне, увійду у радість Господа мого».

Наслідуючи віру Богородиці, яку вона проповідувала не так словом і проповіддю, як ділами, поступками та вчинками, - поступаймо як Вона. Власним життям свідчімо про Бога. Кожен на своєму місці – на навчанні, чи на роботі, вдома чи на вулиці – будьмо живими взірцями християнської віри, щоб поглянувши на нас й інші були заохочені ступити на шлях слідування за Христом.

А сьогодні на цьому чудотворному місці у Биличах молімося до нашої Небесної Заступниці, щоб Вона, наша Мати, допомагала нам, заступалася там, де людська сила є безсилою. Нехай божественна благодать торкне кожного з Вас і наповнить тим відчуттям близькості Христа та Його Небесного Царства. Нехай Пресвята Богородиця донесе молитви усіх нас до її Сина, а відтак відкриє для нас Його вічне милосердне, добре, визволяюче обличчя. А благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Амінь.

30 червня 2013 року Божого

+ Ярослав

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
Великий піст

pist

 

^ Догори