SDE

Подячне слово на Архиєрейській Літургії з нагоди 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії

24 червня 2013
Друк E-mail

Ваша Святосте Патріарше Святославе, Високопреосвященний Архієпископе Томас Едвард Апостольський Нунцію, Високопреосвященні і Преосвященні Владики, всесвітліші і преподобні отці, преподобні сестри, вельмишановні представники влади області, районів і міст, дорогі у Христі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

У цей день, другий по П'ятидесятниці, Святий Дух зібрав нас у древньому граді Дрогобичі з кількох нагод. Сьогодні наша Церква – Народ Божий, що проживає в нашому мальовничому карпатському краї, святкує 1025-ту річницю Хрещення Руси-України Св. Володимиром Великим. Ми благодаримо Господа за дар Хрещення, завдяки якому наш український народ зблизився з іншими європейськими народами, встановивши єдину християнську родину братів і сестер у Христі. Сьогодні ми благодаримо Бога й за дар християнської віри, бо до цього по-особливому закликає нас Церква у цьому Році віри, який відзначаємо у всьому католицькому світі.

Маємо ще одну добру нагоду для благодарення: наша Самбірсько-Дрогобицька Єпархія святкує 20 років від заснування. Символічно, що ми святкуємо цю річницю у Празник П'ятидесятниці, який є днем народження Церкви. Святий Дух, який за обітницею Сина, сходить від Отця, творить та скріплює й нашу єпархію як місцеву Церкву. Він також сповнює її «силою великою», щоб благовістити Євангеліє Христа по всьому світу.

Сьогодні, оглядаючись на пройдений шлях, можемо сміливо сказати, що нам з Вами, дорогі в Христі, спільними зусиллями вдалось зробити дуже багато. Тому дозвольте мені сьогодні промовити слова вдячності.

Своє «благодарення» Господеві, який всі ці роки являв на наших землях «величні діла Божі», ми вже сказали цією Божественною Літургією, принісши йому наш скромний «Добрий дар» - Євхаристійну молитву.

Дякую Главі й Отцеві та членам Синоду нашої Церкви, які у 1993 р. створили Самбірсько-Дрогобицьку Єпархію, доручивши опікуватись нею блаженної пам'яті владиці Юліану.

Сьогодні тут серед нас присутні: Блаженніший Патріарх Святослав, Львівський Митрополит Ігор (Возняк), Митрополит Володимир (Війтишин) з Івано-Франківська, Митрополит Василь (Семенюк) з Тернополя, Владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду УГКЦ з Києва, Владика Михаїл (Колтун) зі Сокаля-Жовкви, Владика Василь (Івасюк) з Одеси, Владика Тарас (Сеньків) зі Стрия, Владика Димитрій (Григорак) з Бучача, Владика Йосафат (Говера) з Луцька, Владика Йосиф (Мілян) з Києва, Владика Леон (Малий) Львівська Архиєпархія РКЦ.

Дорогі владики, я дякую Вам за Вашу присутність тут серед нас, за те, що погодились розділити радість наших святкувань. Дякую за підтримку впродовж усіх цих років. Прошу й надалі підтримувати нас, насамперед молитовно.

Вірю, що тут невидимо присутній з нами на молитві й перший архієрей нашої єпархії владика Юліан (Вороновський), який переставився до Господа у лютому цього року. Своїм архипастирським служінням владика поєднав покоління вірних нашої Церкви часів переслідування і часів відродження. Ми благодаримо Господа за дар його життя, за його молитву, служіння і самопожертву, завдяки яким Самбірсько-Дрогобицька єпархія впродовж перших 18 років успішно сповняла Христову місію освячення і спасіння.

Особливу подяку сьогодні складаю на руки Блаженнішого Святослава, Глави й Отця нашої Церкви, та Високопреосвященного Архиєпископа Томаса Галіксона, Апостольського Нунція в Україні. Ви, наш Патріарше, своїм енергійним служінням заохочуєте нас до активного душпастирювання, щоб ми спільними зусиллями розбудовували наш Патріархат і так наповнювали реальним змістом високу ідею ваших Попередників. Для Вас, Блаженнійший, ми вимолюємо щедрих Божих благодатей, щоб Святий Дух через Ваше служіння явив нашій Церкві, Україні й цілому світові ще більше «величних Божих діл» (Ді. 2, 11).

В особі Високопреосвященного владики Томаса хочу подякувати Папі Римському Франциску. Прошу Вас, дорогий владико, передайте Святійшому Отцеві Франциску наші слова вдячності за ту підтримку, яку надавав і продовжує надавати Римський Апостольський Престіл нашій Єпархії. Ми її дуже цінуємо та сподіваємось, що наші вірні, які ревно сповнюють Христову Заповідь «Щоб усі були одно», й надалі відчуватимуть щиру батьківську опіку Слуги слуг Божих і Церкви, що «предстоїть в любові».

Як Христовий пастир, якому доручено провід Самбірсько-Дрогобицькою Єпархією, звертаюсь сьогодні зі словом подяки до наших мирян, монашества та духовенства. Дорогі в Христі, саме завдяки Вашим трудам за ці двадцять років наша Церква постала з руїн, в яких вона перебувала після довгих років поневолення атеїстичним режимом. Це завдяки Вам відроджуються рукотворні храми і храми людської душі, а проповідь Христа лунає там, де ще якихось 20 років тому її неможливо було почути: у військових частинах і навчальних закладах, у лікарнях, сиротинцях, в'язницях...

Дякуючи Вам, дорогі мої співбраття у священстві й молю Господа, аби Він по всі дні Вашого життя наповнював Вас своєю божественною любов'ю, кріпив своїм Тілом та Кров'ю, промовляв з Вашої душі Словом життя вічного. Чуваймо над скарбом нашої християнської віри, порученим нам Церквою, та передаваймо його сучасному світу.

Дорогі брати і сестри у монашестві, що ревно й жертовно служите Богові та Церкві в нашій Єпархії! Ваше свідчення і жертва є дорогоцінним скарбом, на якому росте і розвивається наша Церква. Я вдячний Вам за це та сподіваюсь на дальшу співпрацю у здійсненні нашого важливого служіння.

Вітаю Вас, дорогі миряни, як священний Божий Люд української землі, як парості Христового виноградника у Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії. Я щиро вдячний за вашу любов і відданість рідній Церкві. Саме завдяки Вашому подвигу і вірності наша Церква встояла, коли Христові Вороги різними способами намагалися її знищити, а згодом виходила з катакомб, квітла і розвивалася. Бажаю усім не тільки не втрачати тієї ревності у вірі та наполегливості, з якою ми розбудовували наше релігійне та національно-культурне життя, а ще наполегливіше працювати, щоб бути справжніми синами і дочками своєї Церкви та народу!

Хочу подякувати також представникам влади, які присутні на цій спільній молитві. Господь пам'ятає про те, що Ви робите для Його народу. Я ж сподіваюся на нашу плідну співпрацю задля добра українського народу, що проживає на цих теренах. Нехай Господь дарує вам мудрість і силу, щоб сповняти свої обов'язки служіння самовіддано і чесно, пам'ятаючи слова Христа: «Як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга» (Мт. 20, 26).

Дякую усім нашим жертводавцям і доброчинцям, які впродовж цих 20-ти років підтримували Самбірсько-Дрогобицьку Єпархію. Зокрема, висловлюємо вдячність нашим друзям з допомогових фондів Німеччини, які сьогодні спільно з нами благодарять Господа. Без Вашої допомоги, дорогі в Христі, нам було б дуже важко піднімати та розвивати Христову Церкву у цьому карпатському краю. Ми щиро вдячні Вам за все, і нехай Всемилостивий Господь, Який знає імена кожного, щедро винагородить Вас.

Насамкінець хочу сердечно подякувати всім, хто допоміг організувати нашу сьогоднішню молитву зустріч.

Дорогі у Христі, подякувавши Господеві за шлях, який ми спільно пройшли впродовж цих 20-ти років, хочу запросити всіх у подальшу мандрівку з Господом. Напрям нашого земного паломництва вказує наша Матір Церква, «яка має за собою патріархів, пророків, апостолів, проповідників, мучеників, ісповідників, посників; живе передання Володимирового Хрещення, подвиги Антонія і Теодосія Печерських, змагання Йосифа Рутського і жертву Йосафата Кунцевича». У цій мандрівці віри скріплюймося прикладом наших Архипастирів: навчанням Андрея (Шептицького), стражданням Йосифа (Сліпого), терпеливістю Мирослава-Івана (Любачівського), смиренням Блаженнішого Любомира, енергійністю Патріарха Святослава. На цьому шляху робімо усе, щоб відновити єдність Київської Церкви Володимирового Хрещення, аби український народ, об'єднаний у вірі і любові, зростав у святості і славив Бога єдиним серцем і єдиними устами. Нехай супроводжує нас у цій подорожі «благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа». Амінь.

м. Дрогобич

24 червня 2013 року Божого

+ Ярослав

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
Великий піст

pist

 

^ Догори