SDE

Проповідь на Різдво Івана Хрестителя

08 липня 2011
Друк E-mail
Слава Ісусу Христу!

Високопреосвященний Владико Йоане, Преосвященні Владики, всесвітліші та всечесніші отці, преподобні сестри, вельмишановні гості, дорогі у Христі брати і сестри!

З великою радістю та вдячністю Богові, зібралися ми сьогодні у цьому катедральному храмі, щоб соборно святкувати Різдво Йоана Хрестителя Господнього Предтечі. Цьому святому праведнику Церква присвятила декілька днів у літургічному році. Ми святкуємо його народження, смерть, віднайдення чесної глави, ми споминаємо Предтечу у вівторок кожного тижня. Запитаймо себе, чим цей святий заслужив на таку увагу, що ми святкуємо його пам'ять так велично і часто, як нікого з інших святих. Адже святкуємо літургійно тільки три Різдва у церковному році – Христа, Богородиці і Йоана Хрестителя. Та й сам Ісус каже, що «між народженими від жінки не було більшого, ніж Йоан» (Мт.11,11; пор.Лк.7,28).

З Святого Євангелія ми дізнаємося, що вже саме Народження Предтечі Господнього було незвичайним і супроводжувалося чудесами. Святий Пророк народжується за провіщенням архангела від стареньких батьків: Захарії і Єлисавети. Народжується Предтеча, і священик Захарія звільняється від німоти, якою був покараний за невіру. Народжується Предтеча, і радіє Єлисавета, яка позбавляється безпліддя.

На важливість особи Йоана Хрестителя вказує і його ім'я. Для єврейського народу ім'я мало велике значення, бо виражало суть особи, визначало її життєвий шлях. Тому вибір імені був надзвичайно відповідальною справою. У випадку Йоана Хрестителя факт надання імені є особливо важливим. У Святому Письмі читаємо, що при обрізанні чудесним способом народженому немовляти дали ім'я Йоан, що означає «Бог милосердний» (Лука 1,63). Звання «Предтеча» походить від слов'янського слова «Попередник», тобто: «Той, хто йде попереду або прокладає шлях». Цікаво, що оповідь про нього, яку ми почули у сьогоднішньому євангельському читанні, Євангелист Лука описує на самому початку свого Євангелія. Це – ніби пролог, вступ, до головної частини – розповіді про Христа і його спасительну діяльність. Таким чином, дивовижним приходом у світ Йоана Хрестителя проголошується, що наблизився час благодаті, зичливості, божественної любові, оскільки своєю проповіддю він мав приготувати народ до наближення царства благодаті.

Погляньмо на особу цього старозавітного праведника. Проповідуючи покаяння, він не звертав уваги людей на себе самого. Свою роль Йоан визначив чітко і цілком смиренно: «Вони спитали його: «Що ж - Ілля ти?» - «Ні», мовив він. «Пророк ти?» - «Ні», відказав він. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?» Промовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як ото пророк Ісая сказав» (Ів. 1, 21-23). Йоан постійно показує на Ісуса, на Агнця, а сам все далі йде в Його тінь, щоб все більше і більше простору робити для Того, Чиє пришестя він проповідував. Йоан - це велика людина. Він зумів пізнати Сина Божого, і при цьому сам смиренно відійшов, щоб дати простір Сину Бога Живого: «Йому треба рости, мені ж маліти » (Ів. 3, 30).

Заслуговує на увагу і спосіб життя Йоана Хрестителя. Ангел, звіщаючи Захарії новину про народження сина, говорить про його подвижницьке життя: „Він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері" (Лк.1,15). З цих слів видно, що Йоан Хреститель – святець. У чому ж полягає його святість? З приведеної цитати бачимо, що вона складається з двох елементів: з однієї сторони, з подвижницького і покаянного життя, а з другої - з діяльності в людині Духа Святого. Тільки свята людина здатна творити справжні чудеса – приводити людей до Бога, тому ангел й каже про Йоана: „Багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога" (Лк.1, 16).

«Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство... Принесіть же плід, гідний покаяння» (Мф. 3, 2-8), - так волав до народу святий Пророк, Предтеча й Хреститель Господній Йоан, готуючи світ до приходу Спасителя світу. Стоячи на межі двох Завітів, він ніби не бачив нічого, крім двох речей - людських гріхів, в яких потопав світ, і Агнця Божого, Котрий бере на Себе гріхи світу. Покаяння і віра в Христа Спасителя - це дві необхідні умови досягнення Царства Небесного. Сльози покаяння - це благодатний дощ, який омиває всяку нечисть душевну, і робить душу здатною прийняти Божественну благодать. Старозавітній заклик Предтечі до покаяння, заклик до виправлення, очищення від гріхів дійсний і для нас, що живемо у Новому Завіті, після Приходу Сина Божого. Святий Йоан Предтеча і нині волає до нас, як колись закликав до ізраїльського народу: «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство... Принесіть же плід, гідний покаяння» (Мф. 3, 2-8). Тож молімо Предтечу Господнього, щоб він і в нас, як колись в народі юдейському, приготував шлях Спасителеві. Очистьмо свої душі від гріхів, бо таке благовоління Боже. Всі ми будь-якого стану чи рівня покликані до повноти християнського життя і до досконалості в любові. Саме тому кожен з нас може і повинен бути у цьому світі Господнім посланцем і свідком Слова. Свідчити Христа є завданням кожного віруючого, і у цьому значенні Йоан Хреститель є ідеальним прикладом до наслідування. Також Йоан Хреститель є взірцем, як саме слід проповідувати Христа і правду – жертовною і цілковитою самопосвятою. Адже він був покликаний до своєї місії ще з материнського лона, а завершив її мученичою смертю. Наслідуймо смиренну поведінку Йоана Хрестителя, тоді ціле наше життя буде спрямованим на те, щоб давати можливість зростати у собі і у світі Господеві, а самому, маліти. В цьому нехай допоможе нам Господь молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці, святого Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана і всіх святих, що стоять біля престолу Божого і невпинно моляться за душі наші.

Дорогі в Христі браття і сестри! Сьогодні мені дуже приємно побувати на теренах славної Перемишльської єпархії. Ця єпархія є однією з найдавніших у нашій Церкві. Вона – своєрідний предтеча християнства в Україні. Адже, як вважають дослідники, на цих землях християнство існувало задовго до Володимирового Хрещення. Тому я не насмілююсь сказати, що Ви перебуваєте поза межами матірної території УГКЦ, котру чомусь обмежують лише Україною. Я радий, бо як єпископ-коад'ютор Самбірсько-Дрогобицької єпархії стою у катедрі, котра була предтечею моєї єпархії, адже в силу відомих історичних обставин Перемишльська Єпархія опинилася поза межами України, а на частині її території було утворено дві єпархії Самбірсько-Дрогобицьку, а також Стрийську. Ще я радий вітати сьогодні всіх Вас, вірних нашої Церкви у Польщі. Хочу подякувати Вам за те, що за ці 65 років, котрі минули від того часу як ми з вами проживаємо в різних державах, Ви зберегли свою віру, свою Церкву, свій обряд, свою мову, свою культуру... Це добре свідчення того, що справа наших прадідів, котрі жили на території славної Перемишльської єпархії, була Богом благословенною і зерно християнської проповіді і народного просвічення, котре вони сіяли на цих землях, не тільки проросло, але й виросло сильним, а тому успішно протистоїть різноманітним асиміляційним процесам. Я сьогодні звертаюсь до Вас: у Ваших руках майбутнє нашої Церкви у Польщі, виховуйте своїх дітей і внуків так, як поступали наші предки, а навіть ще краще. Це буде найкращим даром, котрий ми передамо своїм нащадкам!

Також хочу привітати усіх тих, хто носить славне ім'я Іван. Бажаю Вам, щоб ви були гідними наслідниками Йоана Предтечі і Христителя Господнього. Особливо мені приємно вітати господаря цієї катедри – Високопреосвященного митрополита Йоана, котрий гідно носить ім'я цього великого праведника. Знаю, що він як один з найавторитетніших єпископів нашої Церкви успішно сповнює свою місію – вказувати людям на Христа і приводити їх до спасіння. Думаю, що всім нам, в тому числі й мені, молодому єпископу, є багато чого повчитися з його служіння. Думаю, що, як засвідчує саме ім'я Йоан, наш митрополит – справжнє «Боже милосердя» для нашої Церкви в Польщі.

Нехай благословення Боже, заступництво Пресвятої Богородиці, молитви святих Пратулинських мучеників, блаженних владик Йосафата Коцоловського і Григорія Локоти, о. Омеляна Ковча та всіх ісповідників нашої святої віри знаменують прославу нашої Церкви на цій Богом благословенній землі.

А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Амінь. Слава Ісусу Христу!

7 липня 2011 р. Б.
Перемишльська єпархія
Катедральний храм

LOGO ZIZD MYRIAN 2018

^ Догори