SDE
Публікації за темою: Ярослав (Приріз)

Владика Ярослав: Подія Стрітення - це зустріч людини з Богом, це зустріч Спасителя зі спраглим спасіння людством

15 лютого 2019
15 лютого, у свято Стрітення Господнього, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Детальніше...

Владика Ярослав: Три Святителі відзначалися великою Божою мудрістю, святістю життя та красномовністю

14 лютого 2019
12 лютого, у свято Трьох Святителів, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Під час богослужіння єпископ уділив дияконські свячення бр. Мар'яну Топоровичу, випускнику Дрогобицької духовної семінарії. Детальніше...

Владика Ярослав: Богові не потрібні пояснення, чому ми так далеко відійшли від Нього, Він прагне одного - щоб ми якнайшвидше прийняли Його в свій дім

10 лютого 2019
10 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Детальніше...

Владика Ярослав: Віра є фундаментом і підставою діяльності Бога в нас

04 лютого 2019
3 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Детальніше...

Неділя 31-ша по Зісланні Святого Духа (2019)

04 лютого 2019
«Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лк. 18, 38) Дорогі в Христі брати і сестри! В Старому Завіті час Месії був описаний дуже виразно. Пророк Ісая так про нього пише: «Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми. І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля» (пор. Іс. 29,18-19). У вибраному народі, віра про цю правду була розголошена так далеко, що коли єрихонський сліпець почувши, що недалеко проходить Христос без найменшого сумніву прохав Його кажучи:"Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною"! Незрячий чоловік з сьогоднішньої Євангелія був незрячим фізично, однак він мав духовний зір – віру в Христа. Він не бачив того, що бачили інші люди: навколишній світ із його зовнішніми ознаками та формами, людський вигляд тощо. Водночас він бачив те, чого інші люди не помічали – він побачив оком віри Бога в Ісусі Христі. Він вмів мислити і сприймати інших дуже глибоко й уважно. У той час, як інші називали і сприймали Спасителя звичайною людиною – Ісусом з Назарету, сліпець назвав його Сином Давида, тобто Месією, далі найголовніше – Господом, а після оздоровлення пішов за ним. На основі євангельської розповіді про зцілення незрячого спробуймо перенести факт сліпоти з площини фізичної в площину духовну. Сліпець отримав оздоровлення своєю наполегливою вірою. Його віра у те, що Господь, Який прийшов у світ та іменується Сином Давидовим, може дарувати йому зір, не була принагідною чи непевною. Інакше він все-таки не взивав би так голосно і так наполегливо, а тим більше замовчав би після людських докорів. Однак сліпець натомість не зважає на людські докори, а ще дужче проявляє свою віру. Він настійливо просить милості в Ісуса Христа. Єрихонський сліпець сидів при дорозі і прохав милостині, але сам Спаситель каже: «Я є дорога, істина і життя!» (пор. Йо. 14, 6). Хто не знає «дороги» надприродного світла, є духовно сліпим, хто тільки захоплюється Христом, але Його не знає, не йде за Ним,  той є подібний до того, хто в темноті сидить при дорозі і не просить про світло, щоб жити, не благає в Христа уздоровлення. Хто ж пізнає сліпоту свого серця, відчуває брак надприродного світла через свою гріховність, цей взиває з глибини своєї душі: "Icyсе, Сину Давидів, змилуйся надо мною"! Дорогою до духовного просвічення, як бачимо з сьогоднішнього Євангелія, є сильна віра. Вона є фундаментом і підставою діяльності Бога в нас. Тому розуміємо св. апостола Павла, коли говорить: «Без віри не можливо подобатися Богу» (Євр.11,6) і в другому випадку в посланні до Римлян: «Праведник з віри буде жити» (Рм. 1,17; Гал. 3,11). Але віра не є результатом людських зусиль, людського розуму, а радше Божим даром. Вона бере свій початок в ініціативі Бога, Який розкриває нам своє єство і запрошує нас розділити з ним Його божественне життя. Віра народжується від слухання Слова Божого. Те Слово Боже входить до нас через слухання–споглядання і оселюється в нашому серці, тоді починається нове життя, починається життя з Богом. Всі ми до кінця нашого життя маємо боротися з дияволом, який нас спокушає і хоче навести нас на старий – грішний спосіб життя. Однак ми маємо Ісуса Христа, тому віруймо в Нього, молимось до Нього, щоб ми витривали на цій дорозі, якою Господь запрошує нас іти, тобто дорогою Хрещення: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа – дорогою доброти і любові, дорогою ділення і служіння, дорогою присутності там, де інші нас потребують. Хто йде за Христом, той осягає мету свого життя, тобто злуку з Отцем. «Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене», каже Ісус (пор. Йо. 14,6). На цій дорозі до Отця, як ми вже бачили у сьогоднішній Благовісті, також дуже важне місце займає молитва. Вона являється основною потребою в житті кожної людини, як в порядку природному, так і надприродному. У нашій молитві повинні бути чотири дії, про які пише св. Василій Великий: «Спершу восхвали Бога, потім подякуй за добродійства, які Він тобі зробив, далі відкрий Йому свої гріхи і порушення заповідей Його а на кінець проси в Нього те, що потрібне тобі, головно для спасіння твоєї душі». Щоб молитва мала силу перед Господом, треба наповнити її вірою в безмежність Божої щедрості і в непохитність Його обіцянки. «Будьте в молитві витривалі, - каже Апостол Павло, - і чувайте на ній в подяці» (пор. Кол. 4, 2). З найдавніших часів серед християн найбільш відомою з поміж коротких молитов була «Ісусова Молитва» - Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного! Про неї сказано у св. Єфрема, св. Івана Золотоустого, у св. Ісаака Сирійця. Чули ми її і у сьогоднішньому Євангелії: єрихонський незрячий благав нею Господа про своє просвічення. Щоб молитва в нас проявляла всю свою повноту, то мусимо перебувати в ній безупинно, як у природному стані нашої душі. До цього заохочує нас св. Апостол Павло, кажучи: «Моліться безперестанку» (пор. 1 Кол. 5,17). «Ісусова Молитва» містить в собі дві складові частини, які є твердою опорою в житті кожної людини: це впевненість у тому, що Христос присутній серед нас, а також свідомість того, що самі по собі ми, слабкі і грішні, повинні просити про Божу допомогу. Духовні отці радять повторювати цю молитву якнайчастіше, аби вона злилась з диханням і з биттям серця. Так вона буде супроводжувати нас при будь-якій нашій діяльності та стане наріжним каменем нашої свідомості. Велика віра і щира молитва здатні привернути увагу Всемогутнього Господа, який звернеться до нас із запитання: «Що бажаєш, щоб я вчинив тобі». Тоді скажімо нашому Богові: Господи, помилуй мене, зціли мої тілесні і духовні очі, очисти мій погляд, скріпи мою віру, щоб я прозрів, щоб я міг знову бачити – міг бачити справжню вартість речей цього земного світу, міг бачити Твою присутність у природі та на дорогах мого життя, міг бачити Тебе в моєму ближньому, міг бачити Тебе в моєму серці і йти за Тобою.  Амінь. + Ярослав 3 лютого 2019 року Божого,м. Дрогобич  Детальніше...

Владика Ярослав: Ми не можемо заслужити життя вічне, але виконуючи Божі Заповіді, стаємо здатними його успадкувати

04 лютого 2019
27 січня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Детальніше...

Владика Ярослав: Молимося, щоб свято Соборності відкрило дороги до єднання, діалогу та порозуміння між владою і народом, різними політичними силами та громадськими організаціями [фото]

22 січня 2019
22 січня, у День Соборності України, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Детальніше...

Владика Ярослав відвідав парафію Собору св. Івана Хрестителя в м. Борислав [фото]

21 січня 2019
20 січня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав парафію Собору св. Івана Хрестителя в м. Борислав з нагоди святкування 140-літнього ювілею місцевого храму. У співслужінні о. Романа Василіва, декана Бориславського, о. Святослава Городецького, адміністратора парафії, і священиків Бориславського деканату владика Ярослав відслужив Архиєрейську Літургію. Детальніше...

Проповідь у свято Собору св. Івана Хрестителя (2019)

21 січня 2019
Христос Рождається! Дорогі у Христі брати і сестри! Христова Церква традиційно після великого празника святкує пам'ять тих осіб, які виконували головну роль в подіях празника. У події Богоявління особливу місію виконував св. Іван Хреститель. Тож уже в перших віках вірні разом збиралися наступного дня після празника, щоб прославити Йоана Предтечу. Від цього зібрання і сам празник називають Зібранням – Собором. Іван Христитель — найбільший святий після Богоматері. Про нього Ісус Христос сказав: «Між народженими з жінок немає нікого більшого понад Йоана» (пор. Лк.7:28). У Христовій Церкві є багато святих і блаженних, але лише Іван Христитель удостоєний почитання: кожного вівторка, шість свят в часі року (серед яких свято Зачаття та Різдва), а сьогодні у Соборі Предтечі, Йоан Христитель прославляється Церквою як ангел і апостол, мученик і пророків печать, заступник старої та нової благодаті, серед народжених пречесніший і Божого Слова Голос. Таким урочистим почитанням Церква хоче вказати на важливість цього святого для нас. Йоан Предтеча має свідчити про Ісуса Христа, але до цього провадить його довга дорога, духовна мандрівка, яка представлена для нас в Євангеліях. Спершу настає зустріч з Месією за посередництвом найближчої людини – матері. Ця зустріч є ще несвідома, але вона має вплив на майбутнє Йоана. Мати, яка живе глибокою вірою, передає також плоди своєї віри синові, і він ще в лоні досвідчує на собі благодатного діяння близькості Бога. Далі має настати його особиста зустріч з Богом. Для цього він покидає світ, відходить на самоту, щоб в пустині почути Боже Слово, скероване особисто до нього. Перед тим, як зможе сказати, що Бог говорить іншим людям, мусить спершу почути, що Бог говорить до нього самого. З цієї точки зору цікавим є початок третього розділу Євангелія від Луки. Натхнений автор дуже детально описує обставини, серед яких Боже слово досягло Йоана: «П’ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був правителем Юдеї, Ірод – четверовласником Галилеї, ... за первосвящеників Анни та Каяфи слово Боже було до Йоана, сина Захарії, на пустині» (пор. Лк. 3, 1-2). Слово Боже дуже конкретне, воно досягає Йоана серед конкретних обставин особистого та народного життя. Йоан, в свою чергу, має навчитися чути цього Бога, Який промовляє до нього, розуміти Його голос, проникатися Божими думками і Божими планами. Разом з Іваном Предтечею в цих днях ми стаємо свідками важливого дійства. Церква впроваджує нас в знаменну подію з життя Богочоловіка Ісуса Христа - Його Хрещення у Йорданських водах. Весь християнський люд із великим подивом заглиблюється в таємницю Богоявління. І в цій незбагненій для людського розуму події відкривається нам важлива правда - Бог об’явився нам у людському тілі, щоб обновити й освятити нас і цілу Вселенну. Богослужіння свята представляють нам спасенну подію – хрещення Господа в Йордані, але не лише подію, а й її глибинну суть – спасіння первозданного Адама, а в Адамі – всіх Адамових нащадків. Таким чином, усі ми, земні покоління від Адама і до сьогодні, святкуємо у торжестві Богоявління своє власне спасіння, а не лише циклічно споминаємо історію життя нашого Господа. Святе Богоявління – спасенна подія хрещення Господа в Йордані від Йоана. Так само спасенною є нинішня присутність Христа в струях нашого життя. Таїнство Хрещення, занурення чи обмивання  водою в ім'я Пресвятої Тройці, є обмиттям з гріхів, другим народженням людини до надприродного життя, адже своїм хрещенням Христос освятив воду і вчинив її таїнственним знаком відпущення гріхів. «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство… Принесіть же плід, гідний покаяння» (Мф. 3, 2-8), - так волав до народу святий Пророк, Предтеча й Хреститель Господній Йоан, готуючи світ до приходу Спасителя світу. Стоячи на межі двох Завітів, він ніби не бачив нічого, крім двох речей - людських гріхів, в яких потопав світ, і Агнця Божого, Котрий бере на Себе гріхи світу (пор. Йо. 1, 29). Кожен християнин, подібно як і Христос, переходить через подію Хрещення. Хрещальна вода стає для нас мініатюрою Йорданської ріки. У Хрещенні кожен із нас своїми власними устами чи устами хресних батьків зрікся диявола і пообіцяв служити Богові, йти за Христом і пронести обмите йорданською водою, чисте сумління впродовж усього життя. Коли, знову ступаючи на шлях зла і гріха, ми порушуємо дану в Святій Тайні Хрещення обітницю, у своєму милосерді через Таїнство Покаяння Господь дає нам шанс повернутися до Йордану та наново духовно пережити дотик його очищувальних вод прощення. Кожне Таїнство Покаяння може стати для нас новим Хрещенням: водою наших сліз або силою наших переживань і розкаяння перед Господом, воно знімає з нас гріховний тягар, який ми набули протягом життя. Але, виходячи з цієї очищальної купелі, маємо пам’ятати: ми очищуємося з наших провин для того, щоб, одержавши уроки з нашого життя через застанову, далі не втрачати присутності Христа і з Ним у серці простувати через наше щоденне життя. Покаяння і віра в Христа Спасителя - це дві необхідні умови досягнення Царства Небесного. Святий Йоан Предтеча і нині волає до нас, як колись закликав до ізраїльського народу: «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство… Принесіть же плід, гідний покаяння» (Мф. 3, 2-8). Тож молімо Предтечу Господнього, щоб він і в нас, як колись в народі юдейському, приготував шлях Спасителеві. Очистьмо свої душі від гріхів, бо таке благовоління Боже. Всі ми, будь-якого стану чи рівня, покликані до повноти християнського життя і до досконалості в любові. Саме тому кожен з нас може і повинен бути у цьому світі Господнім посланцем і свідком Слова. Свідчити Христа є завданням кожного віруючого, і у цьому значенні Йоан Хреститель є ідеальним прикладом для наслідування. Також Йоан Хреститель є взірцем, як саме слід проповідувати Христа і правду – жертовною і цілковитою самопосвятою, адже він був покликаний до своєї місії ще з материнського лона, а завершив її мученицькою смертю. Наслідуймо смиренну поведінку Йоана Хрестителя, тоді ціле наше життя буде спрямованим на те, щоб давати можливість Господеві Богу нашому зростати у нас й у світі. Дорогі брати і сестри, радію з того, що ви так чисельно зібралися сьогодні в цьому Божому храмі у бориславському мікрорайоні Губичі з нагоди 140-ї річниці його освячення. Сьогодні ми в молитвах згадуємо всіх тих, хто в нашому житті були дороговказами до Бога; згадуємо, щоб подякувати Богові за них. І цей ваш храм є свідченням глибокої віри багатьох людей, виявом щирої любові до Бога тих, хто постійно піклувався та піклується про красу та велич Господньої святині. Заношу сьогодні молитви за всіх будівничих та жертводавців. Складаючи щиру подяку всім вам та, зокрема, вашим духовним отцям – душпастирям, які тут трудилися. Рівно ж хочу заохотити всіх вас, щоб цей храм завжди виконував своє правдиве призначення. Щоб він був місцем вашої зустрічі з Богом. Щоб у ньому, як на йорданському березі, ви змогли зріти близькість Царства Божого. Нехай у цих стінах постійно лунає відгомін заклику Предтечі Господнього до навернення та оновлення у частому прийманні святих тайн Покаяння та Євхаристії. Щоб у ньому, немов в йорданській купелі, кожна душа знаходила наснагу для очищення та духовного поступу. Неодмінно приводьте сюди також ваших дітей, бо таких, як каже Христос, –  є Царство Небесне. Це – запорука справжнього відродження як наших родин, парафії, так і цілої Церкви та народу. Нехай молитвами і заступництвом Святого пророка, Предтечі і Христителя Господнього Йоана, буде дарована нам благодать служити таїнству Божого провидіння щодо нас; провидіння дивного, великого і спасенного, яке перевищує усяке розуміння і сподівання. Хай же свідоцтво служіння правді, покора та чистота серця, любов до Бога та людей заохотить нас до щирого наслідування прикладу Пророка і Предтечі Йоана Христителя. А благодать Господа Нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами. Амінь. Детальніше...

Владика Ярослав побажав вірним завжди пам'ятати про благодать, яку вони отримали в Таїнстві Хрещення [фото]

19 січня 2019
19 січня, у свято Богоявлення Господнього, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич. Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 81

film3

^ Догори