SDE

У Дрогобичі відбулась Хресна дорога вулицями міста [фото&відео]

25 березня 2019
Друк E-mail
Фото прес-служби СДЄ
24 березня, у 2-у неділю Великого посту, вулицями міста Дрогобича пройшла Хресна дорога, участь в якій взяв владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, численне духовенство, військові капелани, воїни, ветерани війни на Сході України, міська влада, семінаристи й тисячі дрогобичан. Під час цьогорічної Хресної дороги вірні роздумували на кількома знаковими подіями. Насамперед 20 років тому, 1999 року Божого у Хрестопоклонну неділю з благословення тодішнього єпископа Самбірсько-Дрогобицького - владики Юліяна (Вороновського) - за участі покійного о. Василя Поточняка, тодішнього голови Єпархіальної комісії у справах молоді, у Дрогобичі вперше відбулась хресна хода вулицями міста.

О. Іван Паньків, дрогобицький декан, пригадав присутнім також інші знакові події, над значенням яких запропонував роздумати під час Хресної дороги. Цьогоріч минає 30 років виходу УГКЦ з підпілля, коли у Львові хресною ходою пройшли понад 100 тисяч людей, засвідчивши світові, що УГКЦ є живою Церквою. Рівно ж у квітні цього року минає 25 років, як Самбірсько-Дрогобицьку катедру посів владика Юліян (Вороновський). Також цьогоріч УГКЦ святкує 150-річницю з дня народження Блаженного Климентія Шептицького і Блаженного Омеляна Ковча.

У вступному слові о. Іван Паньків пригадав присутнім, що хресний шлях Ісуса розпочався із несправедливого засуду. "У Старому Завіті інституцію суду було запроваджено для торжества справедливості, щоб карати винних і виправдувати невинних", - наголосив проповідник. Тому несправедливий суд - це ганьба суспільства. На відміну від людини Господь Ісус мав право як повновладний чинити суд. Однак з Євангелія дізнаємось, що цим правом Він ніколи не користав, навіть тоді, коли це дораджував чинити старозавітній закон. Врешті-решт, Ісус стає жертвою несправедливого суду. Фарисеї не могли показати свою ображену гордість і замасковували під виконання закону. Вони наполягали розп'ясти Христа. І їхній крик переміг. "Це ганебний суд, коли перемагає крик, а не правда. Насправді фарисеї засудили не Ісуса, але самих себе", - сказав у підсумку проповідник.

Упродовж стацій Хресної дороги до присутніх промовляли також інші священики, а на завершення ходи із словом до присутніх звернувся владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

Владика Ярослав подякував організаторам та учасникам молитовної ходи. "Божа благодать зібрала нас сьогодні на цю Хресну ходу, в часі якої ми розважали над страстями нашого Господа", - сказав єпископ. Проповідник зауважив, що під час цієї ходи вірні в любові йшли за Христом на Голгофу. Заглибившись у молитовні тексти, кожен присутній зміг краще пізнати суть "животворящих" Страстей Господніх.

Далі владика Ярослав наголосив, що вихід УГКЦ з підпілля, який відбувся 30 років тому, став важливим етапом в її історії. "По великому рахунку на Заході – у вільному світі – дуже мало знали про катакомбну Церкву, навіть називали її «Мовчазною Церквою»; тоді як радянський режим взагалі проголосив її неіснуючою", - зазначив єпископ. Тим часом, після офіційної ліквідації УГКЦ в 1946 р. та арешту усіх її єпископів, УГКЦ продовжувала існувати. "Єпископи й священики надалі продовжували вділяти Святі Тайни в укритті, а навіть у заслані та в таборах праці. Підпільна Церква, жила в серцях вірних, які не змирилися з тим, що їх ліквідовано. Вони мали в серці цю глибоку віру і прив’язаність до своєї традиції, вони боронили, захищали і плекали цю віру у серцях своїх наступних поколінь", - сказав у підсумку владика Ярослав.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Ярослав (Приріз), Дрогобицький деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори