Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу вірних на літургійний період, в якому перебуває Церква між двома великими Господськими празниками. «Сьогоднішня неділя є особливою. Ми перебуваємо між двома великими святами – Вознесінням Господнім і Зісланням Святого Духа. Христос уже вознісся до Отця, але Церква ще очікує на повноту дару П’ятидесятниці», – зазначив проповідник.
Пояснюючи значення Першого Нікейського Собору (325 р.), архиєрей наголосив, що боротьба зі спокусою аріанства мала спасенний характер. «Отці в Нікеї розуміли – питання тут не філологічне і не філософське. Питання сотеріологічне: якщо Христос не справжній Бог, то на Хресті між нами і Богом так і лишається нездоланна прірва, і спасіння – лише красива ілюзія. Тому вони боролись не за перемогу в богословській суперечці, а за живу людину – за її зустріч із справжнім Богом, за її вічну долю», – наголосив владика Ярослав.
Продовжуючи тему соборового діяння, єпископ підкреслив, що істинна єдність у Христовій правді не допускає компромісів заради хибного спокою та замовчування істини. «Справжня єдність не є миром за будь-яку ціну і не тишею, купленою замовчуванням істини. Отці Нікеї показали: є речі, у яких поступатись не можна – не з упертості, а з любові до тих, кому ця правда потрібна для спасіння», – зауважив архиєрей.
Водночас владика Ярослав застеріг парафіян від небезпечної сучасної тенденції віддалення від спільноти через індивідуалістичне сприйняття релігійності. «Христос не залишив нам лише “приватну віру”. Він залишив Церкву. І той, хто свідомо відкидає Церкву, рано чи пізно починає творити власну “правду”, власне “євангеліє”, власну “духовність”. А це є небезпечний початок сектантського духу. Сектантство народжується там, де людина ставить власну думку вище від голосу Церкви, де немає послуху, де руйнується єдність», – застеріг єпископ.
Торкаючись сутності церковного організму, проповідник нагадав, що спільнота вірних є реальним продовженням Воплочення на землі. «Як колись Слово стало плоттю в утробі Марії, так тепер Христос продовжує бути присутнім у плоті людської спільноти, яка живе Його Духом. Тому Церква – це не замінник Христа на час Його відсутності. Це форма Його присутності», – підкреслив архиєрей.
Особливе місце у житті цієї спільноти посідає Євхаристія, яка, за словами проповідника, є точкою перетину земного часу з Божою вічністю. «За престолом Євхаристії сходяться всі виміри часу: минуле – ми згадуємо Його смерть і воскресіння; теперішнє – Він справді тут, під видом хліба і вина; майбутнє – ми сповіщаємо Його прихід у славі. Євхаристія – це не просто обряд. Це точка, де вічність пронизує час. Тому там, де звершується Євхаристія – там не просто “відбувається богослужіння”. Там є Церква в повноті свого буття», – наголосив проповідник.
Звертаючись до прикладу святих апостолів, єпископ акцентував на важливості їхньої спільної однодушної молитви для зіслання Святого Духа. «Після Вознесіння апостоли молились разом – як один організм, одне дихання, одне серце. Це принципово важливо. Бо Дух Святий – це Дух єдності. Він не множить “духовності”, Він збирає», – зазначив єпископ.
На завершення владика Ярослав закликав до єднання всього українського народу у час важких воєнних випробувань. «І ми сьогодні так само молимося за нашу Церкву, за наш народ, за наших воїнів, за всіх, хто страждає від війни. Особливо тепер, коли наша країна переживає тяжкі випробування, ми повинні берегти єдність – у родинах, у громадах, у Церкві, у народі. Бо лише народ, який не втрачає духовної єдності, може вистояти», – закликав владика Ярослав.
Після Божественної Літургії владика Ярослав подякував усім молільникам та привітав о. Ярослава Шафрана з 75-річчям від дня народження і 40-літтям священничого служіння. Також владика привітав о. Василя Копичина з 70-річчям від дня народження. Обом священникам владика Ярослав вручив особисті подячні грамоти та грамоти Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, і сказав: «Дорогі Отці Ярославе і Василію! Щиро дякуємо Господу за дар Вашого життя, молитовне свідчення і жертовне душпастирське служіння у Христовій Церкві. Нехай Милосердний Господь щедро благословляє Вас, зміцнює духовно і тілесно, наповнює серця радістю, миром та любов’ю, провадячи шляхами святості. Бажаємо Вам невичерпної наснаги у служінні, світлої віри, живої надії та жертовної любові, яка надихає і веде багатьох до Господа. Нехай Пречиста Богородиця огортає Вас Своїм покровом, а всі святі угодники Божі заступаються перед Всевишнім за Вас. На многії і благії літа».
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Проповідь на неділю Святих Отців І Нікейського Собору (2026)
- Владика Ярослав у Києві взяв участь у перепохованні останків полковника Андрія Мельника та його дружини Софії [фото]
- Владика Ярослав відвідав громаду с. Завадка з нагоди 20-ліття освячення місцевого храму [фото]
- Проповідь на Вознесіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа (2026)
- Владика Ярослав: У життєвому подвизі Дрогобицьких священномучеників ми можемо зауважити, наскільки важливим є мати «очі віри» [фото]
