Освячено нові приміщення БФ «Карітас» у Дрогобичі

Вчителі християнської етики відсвяткували професійне свято [фото]

29 вересня у м. Трускавець в приміщенні Єпархіального управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії відбулась святкова академія з нагоди відзначення дня вчителя християнської етики. Цього року минає 20 років  з того часу, як християнська етика стала навчальним предметом у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини. Третій рік поспіль при Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ діє Комісія у справах шкільництва. Як повідомила Голова комісії Любов Войтко, за цей період проведено понад 50 семінарів, вишколів, цікавих зустрічей, виступів на батьківських зборах та засіданнях педрад, відкритих уроків та виховних заходів, під час яких вчителі обмінювались досвідом своєї роботи. На думку Голови комісії, великим поступом у розвитку викладання християнської етики стало напрацювання та затвердження 30 червня 2010 року єдиної програми викладання предмету у всіх регіонах України. Детальніше...

На Старосамбірщині найменовано школу в честь священика-просвітителя

3 жовтня у с. Міженець на Старосамбірщині греко-католицька громада відзначила подвійне свято - освячення новозбудованої дзвіниці та найменування місцевої школи на честь о. Івана Могильницького. Святкування розпочались урочистою Архиєрейською Літургією, яку відслужив владика Ярослав (Приріз) у співслужінні місцевого духовенства. Після читання недільного Євангелія, архиєрей звернувся з пастирським словом до вірних: "Сьогодні з радістю возносимо пісню хвали: „Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння твоє славимо” , адже велич святого хреста дає усім нам зрозуміти, що там де є хрест, там також є і сила Воскреслого Христа, там перемога й надія нашого воскресіння й життя вічного". Владика наголосив, що розпростерте на хресті тіло Спасителя, сприймається як "переможний символ торжества безмежної Божої благодаті, як видима розп’ята любов Отця у своєму Сині, як розкрита книга Слова Життя, яку можна споглядати й черпати силу на освячення свого життя в туземній мандрівці". Детальніше...

Відбувся навчально-практичний семінар для катехитів Самбірсько-Дрогобицької єпархії

26 вересня у приміщення Єпархіального управління м. Трускавця відбувся навчально-практичний семінар для катехитів Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Семінар проводила автор практичного посібника для катехитів "Я Божа дитина" Наталя Сиротич з Київської Архиєпархії. Участь в семінарі взяли близько 60 катехитів. Відкриваючи семінар владика Ярослав (Приріз), зазначив на важливості служіння катехита, який доносить наймолодшим християнам слово Євангелія. Єпископ наголосив на важливості духовного життя катехита та знанні ним віровченя Церкви. Окрім того, зважаючи на вік дітей та особливості їх світосприйняття, катехит повинен вміло використовувати різні педагогічні методики, щоб у доступний спосіб донести Боже слово до дитини. Відтак архиєрей здійснив чин благословення катехитів. Детальніше...

Відбулось нічне паломництво до чудотворної ікони Грушівської Богоматері

У переддень свята Воздвиження Чесного Хреста у ніч із 25 на 26 вересня 2010 р. Б. за сприянням Пасторально-Місійного відділу УГКЦ відбулась піша проща родин мігрантів із м. Дрогобича у с. Грушів Дрогобицького району, щоб у молитві та покаянні віддати усі свої турботи Пресвятій Богородиці. Ця практика була започаткована ще минулого 2009 р. о. Василем Поточняком, котрий служив на той час у м. Дрогобичі, виконуючи обов’язки Голови молодіжної комісії. За його словами: «Ніч – це найкращий час на молитву. Коли усі зовнішні фактори, котрі відволікають увагу людини від Бога, практично, відсутні. Можна всеціло віддатись у Його руки та провід. Довколишня тиша і час, коли ми нікуди не поспішаємо, – найбільш сприятлива пора послужити своїй душі. Бачимо, що й Христос також у цей нічний час молився до Отця. Удень же ділився плодами цієї молитви». Детальніше...

Старосамбірщина збагатиться двома новими храмами УГКЦ

27 вересня на празник Воздвиження чесного животворящого Хреста Господнього владика Ярослав (Приріз) відвідав Старосамбірщину, де освятив наріжний камінь під зведення нового храму в с. Библо Добромильського деканату та надкупольні хрести храму, будівництво якого триває у с. Бусовиська Старосамбірського деканату.Під час закладення наріжного каменя у с. Библо архиєрей звернувся до вірних з пастирським словом, звертаючи їх погляд на Хрест Господній, Всесвітнє Воздиження якого святкувалось у цей день: "Сьогодні ми наново усвідомлюємо собі, що не може бути іншої дороги до спасіння, окрім дороги хресної; адже якби була якась інша – Господь би нам її показав і сам би обрав її". Даючи коментар на слова з Євангелія від св. Матея - "Хто не бере свого хреста і не йде за Мною, не може бути Моїм учнем," (Мт. 10,38) - єпископ зазначив, що цим повчанням Христос попереджує Своїх учнів, щоб вони не сподівалися вигідного і легкого життя на цьому світі, бо дорога, якою Він ішов і на яку вони мали стати - вузька і кам’яниста. Детальніше...

На Рудківщині відсвяткували 20-ліття виходу УГКЦ з підпілля

21 вересня на свято Різдва Пресвятої Богородиці у м. Рудки відбулось святкування 20-ї річниці виходу з підпілля УГКЦ на місцевих теренах. Участь в урочистостях взяв владика Юліян (Вороновський). Архиєрей очолив Божественну Літургію у співслужінні священиків Рудківського деканату. На свято прибули священики, які у часи підпілля служили у селах Рудківщини та були причетні до відродження УГКЦ у даній місцевості - єромонахи Михайло Шевчишин (ЧНІ), Володимир Мицак (ЧНІ) та Петро Баран (ЧНІ).  На святкуваннях був присутній мер м. Рудки Тарас Курило та обласний депутат Леонід Завійський. Детальніше...

Владика Ярослав відвідав парафію м. Стебника, де служив ісповідник віри

21 вересня владика Ярослав (Приріз) відвідав парафію Різдва Пресвятої Богородиці у м. Стебник. З нагоди храмового свята архиєрей очолив Божественну Літургію у співслужінні священиків Трускавецького деканату та священиків Львівської архиєпархії, Івано-Франківської єпархії  та Патріаршої Курії.Вітаючи вірних з престольним празником, владика Ярослав зазначив: "Пресвята Богородиця подивляє нас своїми духовними скарбами, які є гідні до наслідування - чесноти Богородиці та благодать Святого Духа ставлять її вище всіх, не тільки святих та праведних людей, але навіть і небесних сил". Детальніше...

Дитсадок «Ангелятко» у м. Дрогобич відзначив своє трьохліття [ФІЛЬМ&ФОТО]

22 вересня 2010 року Благодійний греко-католицький дитячий садок «Ангелятко» (м. Дрогобич) святкував третю річницю від дня заснування. Свято розпочалось о 17-00 подячним Молебнем до Богородиці, який очолили Владики Владики Юліан (Вороновський) та Ярослав (Приріз) у співслужінні представника від засновників дитсадка о. Тараса Гарасимчука, духівника дитсадка о. Юрія Завійського і священиків сусіднього храму. Детальніше...

Відбувся IV-й з'їзд "Матерів у молитві" Самбірсько-Дрогобицької єпархії [ВІДЕО&ФОТО]

18 вересня відбувся 4-й з'їзд спільноти "Матері в Молитві" Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Понад 500 членкинь спільноти приїхали до прикарпатського містечка Старий Самбір, щоб у спільній молитві подякувати Богові за дар материнства, а також просити у Нього милості й щедроти для усіх вірних. Урочистим відкриттям з'їзду стала Архиєрейська Літургія у Старосамбірському храмі св. Миколая Чудотворця, яку очолив владика Ярослав (Приріз) у співслужінні прот. Любомира Митника (Голови Єпархіальної Комісії у справах мирян), прот. Михайла Николина (декана Старосамбірського) та 20 священиків Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Звертаючись до учасниць з'їзду, владика передав їм вітання правлячого архиєрея владики Юліяна (Вороновського) та подякував за їх ревність у молитві за синів та дочок Христової Церкви. Зокрема архиєрей наголосив на важливості молитви у християнському житті, в якому вона повинна займати центральне місце. Детальніше...

Впродовж трьох тижнів понад 250 священиків єпархії візьмуть участь у реколекціях

14 вересня розпочались реколекції для духовенства Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Щорічно у реколекціях, які за традицією відбуваються впродовж вересня та жовтня, беруть участь архиєреї, священики та диякони єпархії.  Впродовж духовної віднови священики роздумують над змістом служіння пресвітера у Христовому винограднику. Ідеалом цього служіння для земного пастиря є постать Христа Спасителя. За основу духовних повчань цьогорічних реколекцій обрано Євангеліє від Йоана. Реколектант о. Василь Оприсько (ЧНІ) впродовж кожної духовної розмови ділиться зі священнослужителями власним досвідом пастирського служіння. Відтак духовні повчання набирають колориту в поєднанні з прикладами зі священичого життя. Детальніше...

У Трускавці освячено монаший дім сестер Служебниць

12 вересня владика Юліян (Вороновський) та владика Ярослав (Приріз) освятили монастир сестер Служебниць у м. Трускавці. Незважаючи на те, що це є новий монаший дім сестер Служебниць у Трускавці, традиція їхнього перебування у цьому містечку сягає початку ХХ століття. У 1900 році Блаженна Йосафата (Гордашевська) (СНДМ) разом із своїми співсестрами заснувала у Трускавці монашу спільноту Служебниць. Сама Блаженна проживала тут у 1904 році, працюючи у дитячому садочку (захоронці) та опікуючись хворими. Детальніше...

Інтерв'ю з владикою Святославом (Шевчуком)

- Преосвященніший владико, під час однієї з лекцій семінару ви торкнулись теми катехитичного душпастирства сповіді. Яким чином, на ваш погляд, в сьогоднішній час священик міг би спонукати людей приступати до сповіді?  На мій погляд, є три шляхи, якими б священик міг приводити людей до сповіді. По-перше, потрібно, щоб люди бачили як сам священик сповідається. По-друге, потрібно, щоб священик був доступний до сповіді для людей. Зокрема, люди мають знати, що у визначений час вони можуть приступити до сповіді. По-третє, тайна сповіді - це унікальна нагода для священика промовити Боже слово особисто до життя тої людини, яка приходить. Адже часто, коли людина чує Боже слово з проповідальниці, вона не завжди вважає, що це стосується саме її. Саме тому тайна сповіді може бути унікальною дорогою до воцерковлення людини. Окрім того, потрібно навчати людей, що тайна сповіді є великим знаком Божої любові та милосердя до людини. Вірним потрібно пригадувати, що сила божественного прощення є набагато сильніша за людський гріх. Таким чином людина по-новому відкриє Господа як милосердного Батька і в той же час зможе позбутись своєї духовної сліпоти. Під час семінару священики кількаразово стверджували, що каянники часто не знають, або не відчувають свого гріха. Причина такого стану речей у тому, що людина просто не бачить свого гріха. Для того, щоб могти глибоко пережити момент покаяння, потрібно усвідомити власну грішність. Отож катехитичне навчання, чи то у вигляді зустрічей з дорослими, зокрема у покаянний час літургійного року, чи то у вигляді належного приготування дітей до першого прийняття тайни сповіді, сприятиме кращому пережиттю та розумінню вірними тайни покаяння. Людина потребує допомоги щодо тайни сповіді як з дидактичної сторони, так і з практичної. Якщо священики будуть готові допомогти вірним наблизитись до тайни сповіді, тоді вона зможе цілковито преобразити наші парафії. Маємо приклад Жана Віанея та інших священиків, які в своїх околицях здійснили духовну революцію через сповідальницю. - Преосвященніший владико, ви згадували про те, що деякі священики подають вірним перелік гріхів, по яких вони можуть зробити іспит совісті. Наскільки така допомога каянникові є необхідної та оправданою? Взірці іспиту сумління – це є певного роду допомога. Проте це вже – невідкладна допомога. Це має свої переваги та недоліки. З одного боку, людина, яка не вміє сповідатись, поглянувши на такий перелік гріхів, може зрозуміти, що має говорити священику під час сповіді. З іншого боку, така сповідь буде для неї до певної міри чужою. Тобто людина розповідає про ті речі, які в її випадку не є суттєвими. Адже коли ми готуємось до сповіді, не достатньо пригадати собі лише те, що ми вчинили, але чому я вчинив в той чи інший спосіб. Потрібно шукати головні гріхи, які спричиняють цілу серію різних гріховних вчинків. Отож взірці сумління мають певну функції, але, на мій погляд, це ще дуже слабка допомога.  Людина, яка готується до сповіді, має без будь-якого запитника розуміти свою совість і бути свідомою у чому вона є грішна. Лише тоді це буде її сповідь, а не автора запитника. Тоді людина зможе усвідомити не лише свої вчинки, але причини - вади та пристрасті, - які її поневолюють і до цих гріхів призводять. Відтак сповідник зможе дати більш влучну пораду і Божа благодать буде діяти на основну гріховну рану, яку людина має у своєму серці.  - Кожен священик, маючи певний досвід сповідництва, знає що окремі вікові, професійні чи суспільні категорії вірних в силу різних обставин піддаються певним спокусам. Чи може сповідник запитаннями допомогти каяннику пізнати свої? Митрополит Петро Могила у Великому Требнику, про який згадувалось на семінарі, подає порядок, за яким має відбуватись сповідь. Отож він пише, що спочатку священик повинен вислухати людину, потім поставити запитання, які вважає за необхідне, а далі попросити її розкаятись у тому, що вона, можливо, забула сказати. Причина таких дій одна: якнайповніше розкрити серце каянника до Господа Бога. Отож потрібно уважно слухати, відтак потрібно й запитувати, зокрема коли священик бачить, що перед ним людина, яка рідко сповідається. Для прикладу, коли хтось сповідається раз у рік, то йому нереально в цій річній сповіді пригадати всі свої грішні вчинки. Тому якщо б священик не запитував, то так б людина і не пережила б глибшого покаяння. Коли хтось часто сповідається, то є принаймні якась певність, що ця людина в змозі пригадати більшість своїх гріховних ран. Тому я вважаю, що потрібно запитувати для того, щоб усвідомити саму людину щодо її стану. Згідно з навчанням Святих Отців, гріх - це насамперед стан людини, через який стаються вже грішні вчинки. Отож для того, щоб дізнатись, в якому стані перебуває серце каянника, варто ставити йому запитання. - Під час сповіді люди ставлять запитання, які інколи можуть виходити поза рамки сповіді і більше належати до сфери духовної розмови? З іншого боку, якщо залишити ці питання без відповіді та запропонувати вирішити їх під час пастирської розмови є небезпека, що людина на цю розмову не прийде. Яке рішення приймати у таких випадках? Варто зазначити, що духовна розмова завжди відноситься до певного роду порад. Це є пошук людини певного духовного шляху у житті у конкретній ситуації. Тобто тут не стільки шукається прощення гріха, скільки будується духовне життя. Мета сповіді - це дати можливість людині покаятись та отримати відпущення гріхів. Відтак різного роду поради, повчання можна здійснювати у форматі духовної бесіди. Сповідник не завжди має бути духовник провідником. Адже людина інколи може не мати можливості зустрічі з духівником, але може потребувати сповіді. - Священик, стаючи єпархіальним єпископом, з однієї сторони, отримує від Бога в опіку значно більшу кількість пастви, ніж мав до цього моменту, адже починає опікуватись не окремою парафією, але цілою єпархією. З іншого боку, єпископ не має такого щоденного практичного доступу до служіння тайни сповіді. З історії та сьогодення знаємо, що наші митрополити та єпископи по-різному знаходили можливості служіння сповіді для вірних: під час візитацій парохій, у катедральному храмі, розрішення гріхів зарезервованих єпископу тощо. Як ви, владико, для себе вирішили питання служіння тайни сповіді для вірних? В єпархії в Аргентині, де я є єпископом, є велика нестача священиків. Тому я душпастирюю там, як звичайний священик. на даний час я є парохом великої парохії в Аргентині і з цієї парохії адмініструю цілою єпархією. Отож я душпастирюю у сповідальниці як і всі інші священики єпархії. Крім того, на мою думку, люди маю вбачати у своєму єпископові, священикові духовного батька, до якого вони могли б прийти зі своїми труднощами. Мета служіння тайни сповіді для єпископа - це дати Боже прощення людині, а не довідатись про духовний стан своєї єпархії чи окремої парафії.  - За час свого перебування в Аргентині ви, очевидно, мали змогу порівняти тамтешнє середовище з українським? Поділіться, будь ласка, своїми спостереженнями за цей час служіння в Аргентині? Найперше слід зауважити, що українці, які живуть поза межами України, вони перебувають в іншій культурі. І як правило вони переймають спосіб життя та мислення цієї іншої культури. Таким чином, наші християни часто постають перед викликом як жити людині східного обряду та східнохристиянської культури у латиноамареканському середовищі? Це є питання інкультурації. Для прикладу, навіть відчуття Літургії та її ритму у цій культурі є зовсім інше. Скажімо, наша слов'янська християнська душа, поки не помолиться у церкві достатню кількість часу, виходить з храму невдоволеною. Натомість в Аргентині, якщо Літургія затягнеться на 10 хвилин люди вже виходять незадоволеними з цілком інших причин (посміхається). Проте найбільшою нашої Аргентинської єпархії є те, що на даний час ми є в реальному контакті лише з 5% наших вірних, які перебувають в Аргентині. Тобто ще є 95%, до яких ми ще не дійшли, але вони потребують нашої пастирської опіки. В Аргентині ми маємо збудовані церкви, парафіяльні будинки, однак нам бракує священиків. Для того, щоб навчити людей як зберігати свою церковну, духовну та літургійну ідентичність, потрібно священика. Адже коли люди беруть участь в Літургії, то вони живуть нею та життям Церкви. Отож користаючи з нагоди, хочу запросити на служіння в Аргентину священиків, які хоча би у ці перші 5-10 років могли б допомогти нам дійти до наших людей та виховати нові покликання серед місцевого населення. Якщо така "жива кров" з нашої матірної території дійде до всіх кутків світу, де є наші вірні, то наша Церква оживе та стане здатною до особливої місії, до якої в майбутньому її може покликати Господь.  - Преосвященніший владико, маючи досвід пастиря та богослова, яким ви бачите сьогоднішнього священика? З власного досвіду можу сказати, що священик перш за все має бути духовною особою. Якщо священик живе духовним життям, знає його ритм, закони, потреби він тоді зможе про це все навчити інших людей і це їм передати. Тоді його проповідь, чи навіть розповідь про тайну сповіді, вже не буде теоретичним знанням, яке він отримав з якоїсь літератури, але це буде особистий досвід духовного пошуку, власне пережиття свого покаяння. Якщо священик відчує себе, найперше, грішним, а відтак прощеним Господом, тоді він буде досить автентично голосити людям про Бога як всепрощаючого Батька.  - Щиро дякую вам, владико Святославе, за розмову.Розмовляв Олег Чупа Детальніше...

Завершився семінар для священиків єпархії на тему "Воцерковлення - життя таїнствами Церкви" [інтерв'ю з вл. Святославом Шевчуком]

27 серпня завершився семінар для духовенства на тему "Воцерковлення - життя таїнствами Церкви". На запрошення архиєреїв єпархії владики Юліяна та владики Ярослава семінар проводив владика Святослав (Шевчук), єпископ Аргентинської єпархії, о. д-р Ігор Бойко та о. д-р Віталій Токар. Участь у семінарі, який тривав впродовж 3-х днів, взяли понад 200 священнослужителів єпархії. Програма семінару передбачала 10 лекційних читань, які охопили богословські, історичні, моральні та канонічні аспекти тайни покаяння. Детальніше...

У Славську на Сколівщині молились за невинно вбитих в роки приходу більшовицької влади

5 вересня в урочищі Млака у смт. Славське, що на Сколівщині, відбулось поминальне богослужіння за жертвами комуністичного режиму. Заупокійну панахиду відслужив митр.прот. Андрій Петришин (декан Славський) разом із священослужителями Славського деканату. Участь у богослужінні взяв голова Сколівської РДА Микола Романишин, представники районної та селищної влади, а також велика кількість вірних. Детальніше...