Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу вірних на глибину та актуальність притчі про блудного сина (Лк. 15, 11-32). «Хоча зміст цієї притчі всім нам добре відомий, проте щоразу вона відкривається перед нами з новою силою у благодаті Святого Духа. Як пише апостол Павло, “Слово Боже живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного” (Євр. 4,12). Воно – мов “гострий меч” або ж “добірна стріла” (Іс. 49,2), а тому постійно проникає щораз глибше, перетворюючи наше земне буття відповідно до Божих задумів», – наголосив владика Ярослав.
Далі архиєрей підкреслив, що притча про блудного сина насправді відкриває перед нами образ милосердного Отця та є особливо актуальною у час підготовки до Великого посту. «Притча про блудного сина, або, краще, про милосердного батька, з одного боку, відкриває перед нами тяжкий та гіркий досвід темряви гріха, а з іншого – Боже милосердя. Тому-то ця розповідь є дуже актуальною в цей період підготовки до спасенного і покаянного часу Великого посту. Вона представляє нам не тільки трагедію та наслідки людського гріха, а й покаяння та радість навернення», – зауважив єпископ.
Владика Ярослав звернув особливу увагу на центральний образ притчі – батька, який не чекає, але сам виходить назустріч людині. «Батько не чекає аж поки син наблизиться до його дому, але сам вибігає йому назустріч. Це свідчить про те, що блудний син є бажаний і що на нього чекають. Але батько вибігає із дому не тільки задля цього сина. Радість батька не була би повною без присутності старшого сина, тому він виходить назустріч також і йому, запрошуючи на трапезу», – пояснив архиєрей.
Говорячи про двох синів, владика наголосив, що вони символізують два можливі способи стосунків людини з Богом. «Усі люди є дітьми Небесного Отця, але у відносинах з Богом вони здебільшого уподібнюються до двох синів з сьогоднішньої притчі, які представляють дві можливості наших відносин з Богом», – пояснив проповідник.
Крім цього, архиєрей зазначив, що образ молодшого сина часто відображає поставу людини нашого часу, яка прагне автономії без Бога. «До молодшого сина дуже подібна сучасна людина: вона прагне розпоряджатися своїм життям так, як бажає, хоче бути господарем свого життя, не визнаючи авторитету Бога, свого Творця.», – зауважив владика Ярослав.
Водночас, за словами єпископа, не менш небезпечною є позиція старшого сина, який формально перебуває поруч з батьком, але втрачає живі стосунки з ним. «Друга можливість – нещира близькість з Богом, служіння Богові лише поверхово, частиною серця», – наголосив архиєрей.
Розкриваючи богословську глибину притчі, владика Ярослав підкреслив, що синівство не є нагородою чи заслугою, а даром Божої любові. «Бути сином – це не питання гідності чи заслуги. Бути сином – це дійсність, від якої неможливо ухилитися. Батько, побачивши свого блудного сина, вислуховує його покаяння і, не бажаючи слухати безглузде прохання сина бути наймитом, перериває його мову. Син, щоб він не вчинив, для Батька завжди залишається сином», – зазначив єпископ.
Завершуючи проповідь, архиєрей закликав вірних не боятися дороги навернення та наслідувати Сина Божого. «Просімо усвідомлення потреби навернення нас самих, а також чутливості до відходу і навернення наших ближніх: аби разом з Отцем сумувати з приводу тих, хто віддалився від Нього. Не біймося наслідувати Сина Божого, Який йде шукати заблукану овечку (пор. Мт.18, 12). Особливо впродовж благодатного часу Великого посту допомагаймо тим, хто заблукав чи спотикнувся, щоб ми могли всі разом чистим серцем удостоїтися участі в радості самого Бога», – закликав владика Ярослав.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Проповідь на неділю про Блудного сина (2026)
- У Львові відбулася 102-га сесія Архиєрейського Синоду УГКЦ [фото]
- Владика Ярослав освятив іконостас у храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Сможе [фото]
- Проповідь на неділю митаря і фарисея (2026)
- Владика Ярослав: У своєму великому милосерді Бог іде шукати нас, загублених у хащах гріха
