Під час проповіді владика Ярослав наголосив, що Притча про багача і убогого Лазаря представляє нам протилежні способи життя, дві різні основи для надії на майбутнє (див. повний текст проповіді). "Багатий чоловік одягався так, як найбільші вельможі того часу, мав всього вдосталь та почувався самовистарчальним. Його матеріальні блага додавали йому впевненості у завтрашній день", - зазначив проповідник.
Далі єпископ додав, що під воротами багача лежав нещасний бідний чоловік на ім'я Лазар, який був цілковитою протилежністю до цього вельможі. "Люди уникали його і лише одинокі собаки жаліли його і лизали йому рани. Він не міг надіятися ні на самого себе, ні навіть на якусь допомогу від людей, а найбільше, чого бажав би собі, так це насититися тим, що падало зі столу в багача", - сказав проповідник.
Відтак владика Ярослав зазначив, що незважаючи на всі контрасти життя, і багач, і Лазар мають у цій притчі щось спільне: вони обоє мусіли померти. Божа ж справедливість після їх смерті розставила все на свої місця. "Саме смерть розбиває ідеологію суспільного поділу людей на категорії. Вона виявляє найпотаємніші думки їхніх сердець та виставляє на показ саму основу їхнього життя", - пояснив єпископ.
За словами владики Ярослава, той, хто покладався на багатство, минуще та дочасне, потрапляє в безодню пекла, а той, хто незважаючи на трясовину нещастя, хвороби та людську зневагу, знайшов Божу руку, перейшов успішно житейське море та переставився на лоно Авраама. "Смерть відкрила обом двері вічності, перевела їх туди, куди кожен прямував ціле своє життя згідно своїх вчинків", - додав проповідник.
У підсумку владика Ярослав наголосив, що згадана притча доносить нам декілька важливих думок: "По-перше, ті, хто уповають на Бога, покладають в основу свого життя Його Слово, дороговкази – Божі заповіді, а тому після смерті успадкують блаженне життя. По-друге, такі нерозкаяні грішники, як євангельський багач, наражаються на вічні кари. По-третє, через Авраама, Мойсея, пророків а сьогодні – єдину святу соборну і апостольську Церкву, Бог відкриває Себе та Свою волю, тому ті, хто це ігнорує, не може скаржитися на свою посмертну участь, бо таким чином противиться Богу".
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Володимиру за душпастирське служіння на парафії, а вірним і жертводавцям парафії за турботу про Божий храм.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
