
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що у восьмий день після Різдва Христового Церква святкує празник найменування Господа нашого Ісуса Христа, а також пам’ять святого Василія Великого та Новий рік (див. повний текст проповіді). Проповідник зауважив, що усі ці події не випадково згадуються восьмого дня. «Як відомо, сотворення світу, згідно з Біблією, сталося впродовж семи днів — шість днів Господь Бог творив вселену, а на сьомий — спочив. Тому семиденний тиждень пронизує земне життя людини. Восьмий же день показує нам абсолютно іншу дійсність, інший вимір існування людини, впроваджує нас у нову епоху Божої присутності і вічного життя», — пояснив єпископ.
Отці Церкви називали «восьмим днем» час всеосяжного тривання і перебування в Божій любові. «Восьмий день — це час спасенної дії Бога, котрий у своєму воскресінні перевершив час, простір і будь-які межі законів буття та матеріального світу», — зауважив проповідник. Тож час, коли Він це здійснив, стає немов новим днем і початком відліку в історії боголюдських відносин, передсмаком вічності Бога і людини, днем поза часом і воднораз у часі. Людські слова завжди будуть безсилими в спробі описати цю небесну дійсність.
Говорячи про початок Нового року, владика Ярослав зазначив: «Народження Христа Спасителя — це епохальна подія нашої планети, яка поділила історію людства надвоє: до Різдва Христа і після Різдва Христового. Тому ми, переживаючи цикл Різдвяних свят, гідно прославляємо Бога, котрий Своїм приходом на землю освятив історію людства, наповнив своїм світлом та добром кожен наш день». Тож у цей день християни дякують Богові Творцеві за прожитий час і просять благословення на Новий рік для особистого, духовного і національного життя нашого народу.
Свято Обрізання Господнього пригадує християнам про те, як восьмиденне хлоп’ятко, народжене від Діви Марії, обрізується і отримує ім’я Ісус, що означає «Бог спасає». Це ім’я архангел Гавриїл сповістив Діві Марії, рівно ж ангел об’явив його Йосифові перед народженням Дитяти. Ім’ям Ісус Христа називала родина і друзі в Назареті. Це ім’я вихваляли натовпи людей і закликали хворі, коли Ісус публічно проповідував. Воно вказує на Його ідентичність і місію — Спаситель. Це благословенне ім’я було написане на хресті як пояснення, за що Його розіп’ято. «Однак, в найбільшій жертві на горі Голгофі, це ім’я проголошено як ім’я Життя, через яке Бог уділяє всім людям благодать миру, єдності і спасіння. В цьому імені Церква відкриває всі свої ласки і добро, призиває його безнастанно і проповідує з новим запалом», — наголосив єпископ.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав: Кожна Літургія, яку переживаємо в Церкві, повинна бути глибоким і автентичним пережиттям зустрічі з Воскреслим Господом
- Проповідь на Томину неділю (2025)
- Блаженніший Святослав у Дрогобичі: Коли хтось хоче від’єднати українську культуру від її християнського коріння, той нічого не знає, ані про те коріння, ані про культуру [фото]
- Владика Ярослав у Світлий Вівторок: Частіше з вулиць цього світу і з хаосу повсякденного життя приходьмо на зустріч з воскреслим Господом під час Євхаристійної Трапези [фото]
- Проповідь у Світлий Вівторок (2025)