Під час проповіді єпископ зазначив, що цими днями Церква поступово готує нас до великого свята літургійного року — Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Приготування до цього свята розпочались передріздвяним постом Пилипівкою. «Сьогоднішній день — Неділя перед Різдвом Христовим — є черговим етапом підготовки до святкування спомину про цю величну подію в історії спасіння, якою започатковується Новий Завіт — новий етап у взаєминах людини і Бога», — зазначив проповідник.
У сьогоднішньому Євангелії від Матея ми чуємо довгий перелік імен з родоводу Ісуса Христа (Мт 1,1-25). «Святий євангелист Матей поділяє книгу родоводу Ісуса Христа на історію очікування в чотирьох періодах: говорить про час до Авраама, відтак час між Авраамом та Давидом, між Давидом і часом Вавилонської неволі, а далі — до народження на землі Спасителя світу», — зазначив єпископ. Іншими словами, святий Матей наче вводить нас таким прологом в Таїнство народження Ісуса Христа, показує Хто є Той, Якого ми очікуємо побачити у Різдвяну ніч в бідному вертепі у яслах на сіні і дає відповідь — це є Месія.
Відтак проповідник наголосив, що новонароджений Ісус стане Тим, хто сповнить усі сподівання і очікування всієї історії старозавітного Ізраїля. Він є Той, хто буде сповненням обіцянки Бога Авраамові, що у його потомстві будуть благословенні всі народи.«Він є Той, хто народиться з дому Давида, як „паросток з пня Єсея“, буде сповненням того завіту, який уклав Бог з царем Давидом, кажучи, що потомок його отримає царство, „якому не буде кінця“», — додав владика Ярослав. Загадані пророцтва про Месію непоодинокі, адже Старий Завіт містить понад 300 пророцтв, що стосуються життя й діл Месії.
Неділя Святих Отців пригадує нам, що старозавітній шлях вірності Бога Своїй обітниці, даній людському родові, завершився народженням Христа. Таким чином розпочинається нова епоха, яку ми називаємо Новим заповітом. «Новий заповіт — це початок нового духовного родоводу — не через кровну спорідненість, не через національність, а через духовне синівство, через віру в Ісуса Христа!», — наголосив владика Ярослав. Новий заповіт — це не скасування Старого завіту, а його сповнення. «Вірність між Богом і людиною не втрачає своєї великої сили і значення та поширюється тепер на всіх, хто прийме цю вірність через Ісуса Христа», — додав проповідник.
Відтак єпископ зауважив, що про Ісуса часто згадують виключно як про історичну постать минулого; чи як про того, хто відіграє якусь важливу роль у майбутньому. «Натомість ми рідко думаємо про Христа у теперішньому часі — як про Еммануїла, „Бога з нами“. Як сильно ми потребуємо „Бога з нами“ у ці дні війни, безладу, хвороби і суперечок», — зауважив проповідник. Владика Ярослав наголосив, що воплочення Бога сталось не на якійсь віддаленій планеті, а тут — між нами. «Він готовий розділити з нами наше горе, допомагаючи нам нести наші найважчі тягарі», — сказав єпископ.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав: Господь бачить скорботу і милосердиться над людиною
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2026)
- Владика Ярослав у Вільшанику: «Христос хоче бути не просто гостем у нашому домі, а його Господарем» [фото]
- Проповідь з нагоди свята преподобної Параскеви Тернавської та 140-ліття храму (2026)
- Владика Ярослав на похороні о. Петра Юрдиги: «Його велич була в його тихому вмінні слухати і чути Бога» [фото]
