У переповненій аудиторії спочатку царювала мертва напружена тиша, адже бачити «людину в чорному» (та й спілкуватися з нею) тут доводиться далеко не щодня. Однак, відразу після спільної молитви всі помітно пожвавішали. Промовивши вступне слово, священик охоче і в доступній формі взявся відповідати присутнім на заздалегідь підготовані ними актуальні запитання. Як виявилося, найбільше майбутні вчителі молодших класів цікавилися гостротою воєнної проблеми. Студентів дивувало те, чому Господь досі продовжує мовчати і не втручається у складну ситуацію зони АТО; не збагачує ворогів якоюсь мудрістю, аби припинили стріляти; допускає так багато соціальної несправедливості; не захищає українських воїнів від смерті, тощо… Що ж відповів на все це о. Тарас? Ну найперше, він відразу попросив присутніх ніколи не винити Господа Бога у тому, що світ постійно розв’язує воєнні баталії. У великій своїй любові й пошані до життя та свободи людини, Всемогутній дав заповідь «Не вбий!» Не мовчав Господь і раніше, коли Каїн задумав позбавити життя свого рідного брата Авеля. Навпаки, Всемогутній Творець спішив до агресора, щоб попередити про небезпеку, яка чигає на порозі його внутрішнього дому – страшного гріху. Так і сьогодні Він промовляє до своїх пристрасних дітей через їхню совість, інших людей, обставини… Робить це в дуже делікатний спосіб, щоб не порушити кордони нашої свободи. Господь, як це подано у Книзі Одкровення святого апостола Йоана, є Тим, Хто стоїть і стукає при дверях людського серця. Не вривається туди, не заставляє вибирати вузький шлях до Неба, а лише пропонує його як безумовну альтернативу і безконечно чекає… Бог, у Якого віримо ми – є довготерпеливою Любов’ю. Людина нічого не мусить, а лише може стати на бік світла та добра, і разом з тим прийняти запоруку вічного блаженства…
Бесіда з отцем Тарасом затягнулася далеко за визначені часові рамки. Зрештою, на годинник ніхто і не збирався дивитися. Було і цікаво, і корисно… На завершення «уроку духовності», священик запросив присутніх щосуботи приходити на зустрічі організації «Українська Молодь – Христові» до катехитичного будинку парафії Різдва Пресвятої Богородиці (о 19:30), а щонеділі – до капеланського центру «Ноїв Ковчег», який діє при храмі святого великомученика Пантелеймона на території Самбірській ЦРЛ (о 18:00).
Після закінчення, студенти ще довго ділилися своїми враженнями від почутого та пережитого, дякуючи Богові за таку прекрасну нагоду посеред Великого посту…
Руслана Мальвічко
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Самбірські молільники вирушили стежками Митрополита Андрея в Добромилі
- У Прокатедральному соборі відсвяткували храмове свято Покрова Пресвятої Богородиці
- Владика Ярослав у Самборі: Молімося до нашої Небесної Заступниці, щоб Вона, наша Мати, допомагала нам, заступалася там, де людська сила є неспроможною [фото]
- Паломники з Самбора здійснили пішу прощу до Билич [відео]
- У Самборі відбувся вечір пам'яті о. Степана Рисея [фото]
