Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав наголосив на зв’язку між святом Воздвиження Хреста і освяченням богослужбової каплиці. «Ці дві події природно поєднуються між собою. Адже там, де споруджується місце молитви, де люди збираються на богослужіння і приходять до Бога, там особливе місце займає Хрест Христовий – знак нашої віри, спасіння і Божої присутності серед Його народу. Відтепер цей храм покликаний стати для вас місцем живої зустрічі з Господом, молитви та єдності», – зазначив єпископ.
Роздумуючи над євангельською історією про мідяного змія, владика звернув увагу на спасительну силу довіри до Бога. «Це був парадоксальний, незбагненний для людської логіки порятунок: людям пропонувалося подивитися на саме зображення того, що несло їм біль і смерть. Але через Божу обітницю і їхню довіру цей погляд ставав джерелом життя. Христос бере цей старозавітний прообраз і безпосередньо застосовує його до Себе і Своєї майбутньої жертви, кажучи Никодимові: “Так як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним» (Йо. 3, 14)”, – наголосив владика Ярослав.
Відтак єпископ підкреслив, що у Хресті відкривається перемога над гріхом і смертю. «Хрест Господній, який в очах тогочасного світу був знаряддям найганебнішої кари, страшного болю, відкинення і приниження, у незбагненному Божому задумі стає місцем найвищого піднесення і слави. На Хресті Син Божий не зазнає поразки перед силами зла, а навпаки, звершує Свій остаточний тріумф над гріхом і смертю, перемагаючи їх Своєю безмежною любов’ю», – підкреслив єпископ.
Говорячи про значення Хреста для сучасної людини, владика закликав дивитися на нього з вірою. «Хрест Христовий не є просто якоюсь прикрасою, історичним символом чи лише своєрідним знаком нашої релігійної приналежності, який ми носимо на грудях. Це діючий знак нашого спасіння, знаряддя Божої благодаті. Подібно до ізраїльтян у пустелі, сучасне людство глибоко вражене отрутою гріха. Ця невидима отрута руйнує наше внутрішнє життя, наші стосунки, приносить біль, розпач, війни і смерть у наш світ», – застеріг владика Ярослав.
Окремо єпископ наголосив, що справжнім храмом Божим є сама парафіяльна спільнота. «Справжнім храмом Божим, Його найдорожчою і найвеличнішою святинею не є рукотворні стіни, якими б красивими вони не були. Справжнім храмом є сама ваша парафіяльна спільнота, кожна людина, яка тут стоїть, кожна родина цього села. Ви всі дуже різні: з різними характерами, життєвим досвідом, радощами і труднощами, але Христова любов міцно з’єднує вас в одне ціле», – наголосив владика.
Владика Ярослав побажав, щоб нова святиня стала осередком молитви і близькості людини з Богом. «Проте моїм найбільшим побажанням для вас є те, щоб ця велична споруда ніколи не залишилася лише естетичною прикрасою вашого села. Хай вона стане справжнім серцем вашої громади, улюбленим місцем щирої розмови з Небесним Отцем. Нехай двері цієї святині завжди будуть гостинно відкритими для тих, хто шукає духовної розради, покаяння у Святій Тайні Сповіді та небесної поживи у Тайні Євхаристії», – побажав єпископ.
Завершуючи проповідь, владика закликав молитися за український народ, захисників і справедливий мир. «Сьогодні ми єднаємося з болем, тривогами і великою надією всього нашого українського народу, благаючи, щоб Животворящий Хрест Господній став для нас непохитним знаменом перемоги світла над темрявою, правди над неправдою, життя над смертю. Нехай Господь береже наших мужніх захисників, які ціною власного життя боронять рідну землю від ворога, і нехай в цьому храмі повсякчас лине молитва за їхнє життя, за перемогу і справедливий мир», – закликав єпископ.
Після Божественної Літургії владика Ярослав привітав духовенство та вірних із освячення новозбудованої каплиці, подякувавши всім, хто розбудовував цей богослужбовий комплекс. «Дорогі у Христі! Сьогодні хочу скласти щиру подяку о. Йосифу (Бабію), який тут ревно душпастирює всі ці роки, кожному з вас, хто долучився до цієї великої справи. Ми з вдячністю згадуємо фундаторів, які з вірою заклали основу цієї святині, талановитих майстрів. Ми дякуємо всім, які не жаліли своїх статків, щоб віддати Богові найкраще. Ваша спільна праця перетворила матеріальні речі на простір святості. Цей богослужбовий комплекс є вашим щирим дарунком Богові, але водночас він є великим Божим дарунком для вас, бо віднині Господь має тут своє особливе, освячене місце, щоб бути ще ближче до кожного із нас».
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Проповідь на неділю перед Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (2026)
- Владика Ярослав освятив оновлений храм у с. Верхнє Висоцьке на Самбірщині [фото]
- Проповідь на свято Різдва Пресвятої Богородиці (2026)
- Владика Ярослав: Господь кличе нас бути з Ним, і цей поклик є найрадіснішим для нас [фото]
- Проповідь на чотирнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2026)
