У своєму слові (див. повний текст) владика Ярослав зазначив, що постать Івана Франка потрібно розглядати ширше, ніж лише в контексті його літературної чи громадської діяльності. «Сьогодні нас об’єднала 170-та річниця від дня народження Івана Франка. Ми зібралися вшанувати пам’ять не просто генія, а справжнього титана українського духу: віруючого християнина, видатного мислителя, геніального письменника й поета, невтомного науковця, філософа та великого громадянина своєї Батьківщини», – зазначив єпископ.
Говорячи про значення Франка для української держави, владика підкреслив, що письменник працював задля майбутньої незалежності. «Він розумів одну просту, але надзвичайно глибоку істину: відновити державу неможливо лише політичним актом. Перед тим як постає відновлена держава, має народитися народ – свідомий власної гідності, своєї історії, мови, культури, відповідальності за власне майбутнє», – наголосив владика Ярослав.
Єпископ також звернув увагу на християнський вимір життя і творчості Франка, якого радянська система намагалася приховати та спотворити. «Упродовж десятиліть радянської епохи світогляд Франка піддавався чи не найбільшій фальсифікації. Тоталітарна система намагалася створити з нього “атеїста-соціаліста”, спираючись на вирвані з контексту фрази та свідомо забороняючи до друку його фундаментальні філософсько-світоглядні праці, де він обстоював віру в Бога та ідею незалежної національної держави», – зауважив єпископ.
Водночас владика Ярослав показав, що біблійна тематика у творчості Франка була способом осмислення найглибших питань людського життя, свободи та відповідальності. «У Франка Біблія – не музейний текст і не декоративний матеріал. Вона стає мовою розмови про людину і народ, про свободу і рабство, про гріх і відповідальність, про страждання і жертовність, про зраду і вірність, про падіння і надію», – наголосив владика.
Згадуючи його відому поему «Мойсей», єпископ звернув увагу на проблему внутрішнього визволення, яка залишається актуальною і для сучасної України. «Рабство – це не лише кайдани на руках. Поневолення може залишатися в людському серці навіть після того, як кайдани вже зняті. Ізраїль вийшов з Єгипту за одну ніч. Але Єгипет ще довго виходив з Ізраїлю», – підкреслив владика Ярослав.
У цьому контексті владика назвав виклики, які українське суспільство має долати на шляху до зрілої свободи та відповідальності. «Нашою пустелею є не лише війна. Це також подолання страху, меншовартості, корупції, байдужості, внутрішнього розбрату, звички перекладати відповідальність на когось іншого. Це подолання тієї ментальності, яка запитує “що держава дасть мені?”. Саме тут біблійний Франко зустрічається із Франком національним», – зазначив єпископ.
Завершуючи слово, єпископ закликав сприймати спадщину Франка як особистий обов’язок кожного працювати задля майбутнього України та передавати наступним поколінням відповідальність за неї. «Франко був одним із її каменярів. Наші воїни сьогодні є каменярами її свободи. А наше покоління має стати каменярами її майбутнього. Нехай же Господь дарує Україні мир і перемогу, мудрість її народові, силу її захисникам, єдність усім нам і благословення для тих, хто щодня утверджує нашу державу. А нам нехай допоможе не лише шанувати пам’ять Івана Франка, але й почути його заклик як особисте завдання: «Нам пора для України жить»», – побажав владика Ярослав.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Слово з нагоди 170-ліття від дня народження Івана Франка
- У День Незалежності владика Ярослав очолив подячну молитву за українське військо і справедливий мир [фото]
- Проповідь на День Незалежності Української Держави (2026)
- Звернення преосвященного владики Ярослава (Приріза), Єпископа Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, з нагоди 35-ої річниці відновлення Незалежності України
- Владика Ярослав: Синьо-жовтий стяг є глибоким символом нашої державності і свободи [фото]
