Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав пояснив значення Хрестопоклонної неділі у середині Великого посту. «У третю неділю Великого Посту, яку називаємо Хрестопоклонною, свята Мати Церква пропонує нам споглядати та покланятися живоносному древу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, щоб ми скріпилися ним та відважно прямували далі до мети – Христової Пасхи», – наголосив єпископ.
Проповідник підкреслив, що хрест відкриває справжню глибину Божої любові. «Сьогодні Животворящий Хрест є для нас нагадуванням, що Бог так полюбив світ, що віддав Сина свого Єдинородного (пор. Йо. 3,16-17). Приймаючи цю любов, можемо змінити себе і світ. У Божому Сині ми споглядаємо славу Розп'ятого Господа, яку покликаний зрозуміти, пережити і свідчити своїм життям кожен християнин», – зауважив владика Ярослав.
Єпископ також звернув увагу на те, що християнська віра дозволяє інакше подивитися на власний біль і випробування, адже у стражданнях Христа відкривається сенс людського болю і можливість духовного зцілення. «Господь узяв на себе кожне людське страждання від початку історії і до її завершення. І зміст нашого особистого болю ми можемо віднайти в Його ранах. Тому каже нам апостол Павло: “Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, — ми проповідуємо Христа розп’ятого: — ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість” (І Кор. 1, 22-24)», – сказав єпископ.
Пояснюючи євангельські слова про наслідування Христа (пор. Мк. 8, 34-9, 1), владика Ярослав наголосив, що християнське життя вимагає особистого рішення йти за Господом і прийняти власний хрест: «Христос не нав’язується — він кличе тих, хто хоче бути учнем. Ці слова, є ніщо інше як правилами християнського життя, трьома кроками які ведуть до неба. Відректися самого себе означає сказати собі “ні”, щоб сказати Богові Так! Нести хрест – означає йти за Христом і знайти таким чином силу для боротьби з гріхом і зі злом».
Далі владика підкреслив, що мудрість Хреста суттєво відрізняється від людського розуміння сили та успіху. «Мудрість Хреста полягає в тому, щоб долати зло в собі. Для цього потрібно проаналізувати та переосмислити власні діла, слова і помисли. Благодать Божа дає нам сміливість визнати власну відповідальність за присутність зла у світі та свідомо прийняти її. Мудрість Хреста відрізняється від людської мудрості і сили […] як важливо нам цією мудрістю Хреста жити, нею послуговуватися особливо сьогодні, під час війни, пам’ятаючи, що сила Божа здійснюється в упованні на Господа», – наголосив єпископ.
Проповідник також звернув увагу на питання страждання, яке людина часто ставить перед Богом, особливо коли стикається з болем, несправедливістю чи трагедіями у світі. «Питаємось про сенс страждань, коли нас несправедливо оскаржують, обмовляють, коли нас не розуміють, коли оклевечують нас, коли почуваємося відкиненими і нікому не потрібними. Знову і знову ставимо собі оте одне питання: Чому Бог, Милосердний і Добрий Батько, погодився з людським стражданням?» – сказав він.
Водночас владика Ярослав пояснив, що джерело страждання полягає не у Божому задумі, а у гріхові, який увійшов у світ через людську непослух. «Ми мусимо сказати собі дуже виразно, що Бог не створив страждання і смерть. Страждання є злом і як зло походить від гріха. Кожне страждання починається у «раю» людського серця – мого власного серця. Кожен гріх спроваджує страждання не тільки безпосередньо на грішника, але й на все його оточення», – наголосив проповідник.
Розвиваючи цю думку, архиєрей підкреслив, що Бог не залишає нас самих із своїми гріхами, але приходить, щоб перемогти зло силою Хреста і Воскресіння. «Христос поборює наші страждання і терпіння, приймаючи їх на себе на хресті. Страсті Христові, Його Хрест і Його рани є джерелом Божої сили, котра перемагає діяння сатани», – зазначив владика.
На завершення владика Ярослав закликав до молитви за український народ і захисників, наголошуючи на силі спільної молитви та надії на Божу допомогу. «Неустанно благаємо Пресвяту Богородицю, щоб прийняла під свою особливу опіку наших хоробрих воїнів, захисників Батьківщини, зберігаючи їх неушкодженими перед усіма ворожими наступами. Молімося за свободу і незалежність, соборність і цілісність нашої Батьківщини, бо молитва має велику силу. Нехай Господь вчинить наш народ непереможним і від всякої ворожої пропаганди та нападу нездоланним та дарує перемогу над супротивниками на землі, на морі і в повітрі», – закликав єпископ.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Проповідь у Хрестопоклонну неділю (2026)
- Владика Ярослав: Пізнати гріх означає усвідомити його злобу і нищівну силу для нашого теперішнього і вічного життя
- Проповідь на другу неділю Великого посту (2026)
- Владика Ярослав у Самборі: Час Великого посту – це час застанови над собою, аби відновити в собі образ Божий, спотворений гріхами [фото]
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2026)
