Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу на символічне значення міста Єрихона, яке постає образом замкненого людського серця. «Це – відоме у Біблії місто. Про нього у книзі Ісуса Навина читаємо: “Єрихон зачинився і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив, ані не входив до нього” (ІН. 6,1). Отже, це – замкнене місто, в яке ніхто не входить і з якого ніхто не виходить. Це – справжня фортеця, яку не можна здобути людськими силами. Так само людське серце часто є закритим, неспроможним любити і неспроможним бути любленим і прийняти любов», – пояснив єпископ.
Розвиваючи цю думку, владика підкреслив, що історія спасіння завжди починається з Божої ініціативи. «Ісус Христос входить у місто Єрихон, знаходить в ньому грішника і напрошується в його дім. Він приходить, щоб спасти Закхея від смерті і зіслати на його дім спасіння. Ось так починається історія Божого милосердя, благовість спасіння Богом, Який іде шукати людину, якою б вона не була і де б вона не заблукала; іде, щоб зустріти її і потрапити до її дому, подарувавши їй спасіння», – наголосив владика.
Далі проповідник звернув увагу на постать Закхея як на людину, в якій поєдналися зовнішній успіх і внутрішня порожнеча. «Коли Ісус проходив поблизу його дому, Закхей за всяку ціну “бажав бачити Ісуса” (Лк.19,3) і з цією метою виліз на дерево (євангелист говорить про “сикомор”), “щоб подивитися на нього” (Лк. 19, 4)», – зазначив проповідник.
Говорячи про гідність людської свободи, владика підкреслив, що Бог не чинить насильства над волею людини. «Закхею необхідно було зробити зусилля, щоб побачити Ісуса. Людина може змінити те становище, в якому вона опинилася. Бог не хоче нічого робити проти волі людини. Він іде, пропонуючи спасіння, але людина повинна зробити крок назустріч, виявити своє бажання зустрітися з Ним», – підкреслив владика Ярослав.
Далі єпископ провів паралель між Закхеєм та Адамом і Євою, які після гріхопадіння намагалися сховатися від Бога. «Людина, виправдовуючись нібито наготою, а насправді намагаючись приховати свій гріх, ховалася серед хащів і дерев, віддаляючись все більше і більше від Господа. Та Господь не покинув людину, а пішов її шукати – знаючи, що її зможе повернути назад у рай тільки тоді, коли вона сама забажає Його побачити. Через свою любов і велике милосердя Бог в Ісусі Христі став людиною, одним із нас, щоб знову повернути нас до Отця. І саме сьогодні серед гілля на дереві Він помічає отого маленького чоловічка», – зауважив архиєрей.
Крім цього, владика підкреслив, що Божа дія звершується «сьогодні», тут і тепер, у житті кожної людини. «І це все – каже Євангеліє – стається сьогодні! Стається тут, стається з нами. У своєму великому милосерді Бог іде шукати нас, загублених у хащах гріха, і знаходить, незважаючи на те, наскільки ми малі добрими вчинками і великі своїми гріхами. Йому не потрібні пояснення, чому ми так далеко відійшли від Нього. Він хоче тільки одного – щоб ми якнайшвидше прийняли Його у свій дім», – наголосив єпископ.
Говорячи про наслідки цієї зустрічі, владика Ярослав звернув увагу на радикальну зміну життя Закхея як плід справжньої зустрічі з Христом. «Він прийняв Христа у своєму домі і сказав: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимось когось і покривдив, поверну вчетверо” (Лк. 19, 8). В цей момент стає зрозумілим, що не лише Закхей “побачив Христа”, але також і Христос проник у його серце і совість; просвітив його аж до глибини людського буття. І ось стається відкриття серця, розкаяння і навернення. Звершується діло спасіння», – підкреслив владика.
Пояснюючи ці слова, єпископ зазначив, що Христос завжди бачить у людині не лише її гріх, але й потенціал святості. «Бог нас любить, тому бачить нас по-іншому, ніж люди. Бог бачить нас такими, якими ми можемо бути. Ми бачимо те, що є можливо часто спотворене і перебільшене обмовами, а Бог бачить те, що може бути», – зауважив проповідник.
На завершення владика Ярослав наголосив, що сьогоднішня благовість (Лк. 19, 1-10) є словом надії для кожного та для цілого народу. «Будьмо відважні! Ісус вже шукає нас, щоб подарувати нам своє милосердя і спасіння. Таким чином сьогоднішнє Євангеліє є для нас словом надії про те, що Господь Бог за нами шукає. Він до нас приходить, щоб нас підтримати, щоб нам показати, що так довго, як ми є з Ним, ми непереможні. Просімо нашого Спасителя, щоб Він зглянувся над нами і нашим народом, щоб був із нами у ці непрості часи війни московії і допоміг нам осягнути ту гідність до якої нас кличе, а яку ворог хоче у нас забрати», – закликав єпископ.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Проповідь на тридцять другу неділю після Зіслання Святого Духа (2026)
- З нагоди Дня Соборності Владика Ярослав очолив молитву за Україну [фото]
- Владика Ярослав: Через віру і молитву Ісус зупинився в повноті свого милосердя [фото]
- Проповідь на тридцять першу неділю по Зісланні Святого Духа (2026)
- У Дрогобичі відбувся фестиваль вертепів «Різдвяна зірка» [фото]
