Під час проповіді владика Ярослав, роздумуючи над євангельською розповіддю про воскресіння сина вдови з Наїн (пор. Лк. 7,11-16), зазначив, що без Воскреслого Христа немає відповіді на надзвичайно болючу проблему людства – смерть (див. повний текст проповіді).
Відтак проповідник зазначив, що смерть людини завжди сумна – чи це смерть маленької дитини, чи людини у середньому або літньому віці. У місті Наїн молодого чоловіка, єдиного сина вдови, несли до гробу, а його заплакана мати, друзі, сусіди йшли скорботною процесією. З протилежного боку прямувала інша процесія – Ісус і його учні. У брамі міста зустрілися процесія життя і процесія смерті.
«Померлий юнак мабуть був улюбленцем цілого міста, оскільки багато людей прийшло віддати йому останню честь», — зазначив єпископ, додавши, що в цей день сумувала не тільки вдова, яка втратила останню надію у своєму житті; разом з нею сповнилося скорботою ціле місто. Бачивши розпач бідної матері, Спаситель промовляє до неї: «Не плач»! З усього натовпу мабуть ніхто не наважився б сказати ці слова, бо ніхто не зміг би зарадити тому, що сталося.
«Проте Ісус не тільки говорить, але й діє. Він приступає і торкається мар», — наголосив проповідник. Євангелист наголошує, що лише після цього дотику ті, що їх несли, спинилися. Зупинилися вони зі страху та подиву, бо на очах всього натовпу Христос порушив єврейський припис про чистоту.
Єпископ пояснив, що за Старозавітнім законом, смерть як протиприродне явище являє собою нечистоту, і кожен, хто торкався мертвого тіла чи гробу, автоматично ставав оскверненим і не міг ні спілкуватися з іншими людьми, ні брати участі у молитовній спільноті до тих пір, доки не виконав приписаного обряду очищення.
«Однак Ісус нічого нікому не пояснює, а промовляє своє життєдайне слово: "Юначе, кажу тобі, встань"», — продовжив проповідник. За словами владики Ярослава, мертвий почув голос свого Творця, встав, прийнявши нове життя, і почав говорити. Тоді Учитель взяв юнака і повернув його матері, а разом з тим повернув надію і їй, і цілому місту.
«Якщо б ми були у місті Наїн цієї ночі, то могли б бачити як у домі вдови довго горить світло – померлий і воскреслий син вечеряє і розмовляє зі свою матір'ю. Це був щасливий кінець похоронної процесії у місті Наїн – Ісус переміг смерть!» — підсумував єпископ. Владика Ярослав додав, що одного дня Ісус Христос прийде знову і воскресить усіх померлих.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)
- Владика Ярослав: Тільки з Богом можемо мати повноту життя
- Проповідь на вісімнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа
- Владика Ярослав: Зустріч Ісуса та жінки-ханаанянки - це символічна зустріч двох світів
- Проповідь на сімнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)
