Під час проповіді владика Ярослав наголосив, що Церква щодня згадує якусь подію з історії спасіння, або ж вшановує пам'ять того чи іншого святого (див. повний текст проповіді). "У такий спосіб переживається реальність світу духовного, Царства Небесного, яке вже тут на землі, але ще не вповні відкрилося людям. Вшановуючи святого, християни разом з ним радіють перемозі над гріхом та смертю, яку цей святий реалізував своїм життям та власним подвигом", - наголосив єпископ.
Далі проповідник зазначив, що одночасно Церква запрошує християн взяти приклад з життя подвижника і наслідувати його, щоб, як і він, стати сином Божим за благодаттю. "Споглядаючи на святих як наших родичів по людській природі, ми бачимо велику дієву силу Божу і разом зі святим апостолом і євангелистом Йоаном Богословом можемо сказати: «Великі і дивні діла Твої, Господи Боже Вседержителю: праведні та істинні путі Твої, Царю святих! Хто не убоїться Тебе Господи і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Тож нехай усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою» (пор. Одкр. 15, 3-4)", - пояснив єпископ.
Відтак владика Ярослав зауважив, що виняткове місце серед святих, яких вшановує Церква, займає святий Димитрій Солунський. Після смерті свого батька в 305 році св. Дмитрій отримав від імператора Галерія Максиміана посаду проконсула провінції, яку до цього часу займав його батько. "Оскільки в цей час молодих людей дуже рідко поставляли на такі відповідальні посади, то це є свідченням того, що святий Димитрій мав блискучі здібності",- додав єпископ.
Далі проповідник зазначив, що святий Димитрій почав використовувати свою посаду для утвердження християнства, незважаючи на переслідування християн збоку самого імператора. У місті Солунь переплітались слов’янська і грецька культури та перетворилось із язичницького центру Греції на арену проповіді про Христа. "У житії святого сказано, що Димитрій став для солунян «другим апостолом Павлом», адже останній заснував колись в цьому місті першу спільноту віруючих", - пояснив проповідник.
Розкриваючи значення подвигу мучеництва, владика Ярослав навів вислів святого Климента Олександрійського: «Мученик дає потрійне свідчення: про себе, що він зі справжньою вірністю вірі стоїть при Богові; про свого противника, що він даремно нападає на того, що непохитний у любові; про Господа, що в його науці знаходиться Божа переконлива сила, яку навіть боязнь смерті не може перемогти».
Наприкінці проповіді владика Ярослав наголосив, що мученик є свідком перемоги Христа над смертю. Справжнім захистом і опорою для мученика є не меч чи військові обладунки, а віра в Христа, який помер і воскрес задля спасіння людини. "Мученик явно засвідчує, що Господом світу та історії є лише Христос, а не ті, хто тимчасово при владі", - зазначив проповідник.
Після завершення Літургії владика Ярослав подякував о. Віталію за душпастирське служіння на парафії, а вірним і жертводавцям за турботу про Божий храм.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав: Упродовж всього нашого життя ми мандруємо до Єрусалиму [фото]
- Проповідь на п’яту неділю Великого Посту (2024)
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
