Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що євангельський епізод п'ятої неділі Великого посту говорить нам про те, що люди у своїй земній мандрівці до Небесного Єрусалиму дуже часто дивляться на світ виключно по-своєму, шукаючи свого інтересу і користі (див. повний текст проповіді). У короткому часі перед Своєю хресною смертю, Ісус провістив Своїм учням те, що має з Ним статись. "Він говорить учням про своє страждання та про смерть, проте вони Його слухають, та не чують. Не чують, бо думають, що якщо Він творив такі великі чудеса та знаки, то певно в Єрусалимі буде щось ще більше", - пояснив проповідник. Учні сподівалися, що в Єрусалимі має бути перемога Ісуса над усіма видимими ворогами юдейського народу, а в Його перемозі буде і їх, апостолів, торжество.
Відтак єпископ зазначив, що євангельське читання згадує нам про апостолів Якова та Івана, котрі, почувши про те, що Христос прямує до Єрусалиму, де має звершити важливу місію, просять про вигідне для себе місце. "Науку про царство Боже Яків та Іван сприймали в земному розумінні і просили Ісуса про особливе місце в цьому царстві, бажаючи сидіти праворуч і ліворуч Нього. Прохання братів було не тільки занадто претензійним, але й недоречним. Вони висловили цю просьбу тоді, коли Ісус йшов до Єрусалиму, щоб прийняти муки", - додав проповідник. Господь, із сумом подивившись на синів Заведея, сказав: «Не знаєте, чого просите» (Мр.10,38). І пояснив: щоб увійти у Царство Боже, спочатку треба випити чашу терпінь. "Ці слова Спасителя звернені не лише до цих двох апостолів та їх товаришів, а й до кожної людини, яка прагне бути спасенною", - зазначив проповідник.
Далі владика Ярослав пригадав вірним, що разом з нашим Господом ми теж мандруємо до Єрусалиму. "І не тільки зараз, під час Великого посту, але впродовж цілого нашого життя, яке є отою мандрівкою до Небесного Єрусалиму – до Царства Божого. Ми слідуємо за Христом стежками Його заповідей", - пояснив проповідник. Єпископ закликав вірних не боятись ступати дорогою духовного вдосконалення разом з Ісусом, навіть якщо нам здається, що вона важка та терниста. "Пам’ятаймо, що це дорога через хрест до воскресіння, до справжнього життя, адже хрест Христовий став для всього людства вже не знаком смерті та темряви, а світлом воскресіння, знаком надії і символом незбагненної любові Бога до людини", - сказав у підсумку владика Ярослав.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
