SDE

Старосамбірщина провела в останню путь Героя, якого знала вся Європа [фото]

27 вересня 2022
Друк E-mail
Фото Віталія СКИПАКЕВИЧА
"Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе,візьме хрест та йде за Мною" (Лк 9,23-27).  

У вівторок 20 вересня 2022 р. Б обіднього часу доби засвіченими лампадками, прихиливши коліна, вздовж центральної вулиці Старого Самбора мешканці міста під дзвін скорботних церковних дзвонів зустрічали похоронний кортеж воїна "Айдару", добровольця Василя Пелиша. Воїни і чиновники, школярі і поважні мешканці міста - усі схилили коліна, востаннє зустрічаючи славного воїна у рідному краю.

Про нього у свій час говорила вся преса, а фото Василя, якому окупанти відрубали руку облетіло увесь світ. Тоді, в 2014 році ще ніхто не знав, що коли розпочнеться гостра фаза війни у 2022 році, Василь знову піде воювати, захищаючи Батьківщину вже однією рукою. І повернеться додому Героєм. В домовині.

Увечері цього ж дня в рідній домівці Василя Пелиша Чин Парастасу очолив єпископ - помічник СДЄ УГКЦ владика Григорій Комар у співслужінні о. Михайла Николина, декана Старосамбірського та священнослужителів Старосамбірського і Добромильського деканату.
21 вересня, у день свята Різдва Пресвятої Богородиці, скорботною вервичкою Божий люд під виконання українських повстанських пісень востаннє проводив уродженця старовинного міста над Дністром. Очолив чин похорону Героя сучасної війни о. Михайло Николин у співслужінні священників УГКЦ та ПЦУ нашої громади.
"Це особливий день для батька й матері, дружини, хресних Василя Пелиша, його друзів дитинства з дитячого садочка "Дзвіночок" і рідної школи, які сьогодні з ним прощаються ", - сказав у своєму слові о. Михайло Николин, згадавши революційну боротьбу нашого народу від Революції на граніті, революції Гідності, коли Боже провидіння дало нам останній шанс довіривши справу відновлення України довершити до кінця, та провівши паралелі історії українського народу з стародавнім Ізраїлем, його стражденну дорогу від єгипетської неволі до обіцяної землі.
"Бабуся і дідусь передали Василю гени патріота, налили його серце теплом, добротою, любов'ю до рідної землі. Він не міг залишатися вдома ні в 2014 році, ні 24 лютого 2022 року, вирішивши, що його місце на фронті, бо "як не ми, то хто?” , - сказав о. Михайло.

"Там де правда, там є Божа сила", - зазначив о. Іоан Білик, розповівши скорботній громаді про те, які тортури і випробування був змушений пережити Василь Пелиш за життя, коли окупанти, взявши його в полон в 19-тилітньому віці, відтяли йому руку на якій був зображений тризуб.

Зі співчуттям і болем в серці відкликувалися про полеглого Героя старосамбірчани, які прийшли провести його в останню путь земного життя. " Кожен, хто його знав, може сказати, яка це була світла і добра людина. Захищати рідну землю було його метою життя. Коли хтось намагався його переконати залишитися вдома і не йти воювати, коротко обривав:"Це рішення не обговорюється", - згадував один з його знайомих.

Над свіжою могилою Героя прощальне слово виголосив о. Михайло Нискогуз, капелан Львівського крайового братства воїнів УПА. "У вільну українську землю передаємо тіло Героя. Далеко в майбутнє дивився він своїми очима і був серед тих, хто своїми грудьми захищав Батьківщину, щоб" не вмерла Україна, ні слава, ні воля". Він не мав руки, але мав вогонь в очах, який не дасть закути в кайдани Україну. Бог - є Любов. Він вдихнув в його серце любов, незламність, справедливість".

Похоронили Героя на Старосамбірській Голготі поряд з героями УПА, Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.

Приходімо сюди, молячись над могилою Героя, повертаймо іншим світло Божого провидіння, яке розвіє захмарене небо над ненькою - Україною, щоб ця могила промовляла до нас "Ще не вмерла і не вмре !"

Віталій СКИПАКЕВИЧ
Фото автора

 

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

 

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори