Звертаючись до вірних, владика Ярослав зазначив, що свято Воздвиження пов’язане із хрестом, як символом перемоги. Церковне передання розповідає, що коли імператор Костянтин йшов із військом, аби здобути перемогу над своїм опонентом, то побачив на небі дивний знак — знак хреста — й почув слово Боже: «Цим знаком переможеш».
Відтак імператор розпорядився нанести знак хреста на щити своїх воїнів, і так здобув перемогу над переважаючим військом свого опонента. Костянтин зрозумів, що переможець не він, а — Господь, Який відкрив йому знак перемоги — знак хреста. Саме тому імператор Костянтин розпорядився про експедицію до Єрусалиму на пошук Господнього Хреста, яку очолила його мати Олена.
Св. Олена віднайшла Хрест в Єрусалимі 326 року, на якому був розп’ятий Господь наш Ісусу Христос. На згадку про свою перемогу Костянтин збудував в Єрусалимі величний храм Воскресіння Господнього, що був освячений 26 вересня 335 року. А 27 вересня цього ж року відбулося воздвиження — підняття віднайденого Хреста Господнього.
У євангелиста Йоана Господь говорить нам про Своє розп’яття: «Тож так, як Мойсей, змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним» (пор. Йо. 3, 14). «Тут Господь проводить зв’язок між Своїм майбутнім розп’яттям і мідним змієм, якого Мойсей підніс на жердині в пустелі. Господь за нарікання невдячних ізраїльтян, що відвернулися від Нього, допустив кару — червоних змій. З тих, кого кусали ці змії, міг врятуватись лише той, хто поглянув на мідяного вужа», — зауважив проповідник.
Відтак єпископ зауважив, що мідяний вуж, піднесений на стовпі, став прообразом Хреста Христового, «щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним» (Йо. 3,15). «Подібно, як старозавітні люди Ізраїля, подивившись на мідяного змія, залишалися невразливими до укусів червоних змій, так само і ми, дивлячись з вірою і надією на хрест Спасителя, на виявлену Божу любов до нас через благодать Святого Духа, навертаємось серцем до Бога і, пройняті болем за гріхи у Святій Тайні Сповіді, постановляємо жити по-новому», — наголосив єпископ.
Ми віруємо, що милосердний Бог, котрий у Своєму розп’ятому Сині дарує нам життя вічне, є сильніший від гріха і від його смертоносної отрути, і цю зціляючу животворящу силу Господь може принести в наше життя прощених грішників. «Тому Розп’яття — це велика книга Божої любові, про це говорить нам сьогоднішнє свято. У той же час воно говорить нам про Христа, який спасає людину Своїм хрестом. „Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти“ (Йо. 3,17)», — наголосив проповідник.
Спасенною є та людина, яка зціляється від отрути гріха. Христос говорить до апостолів: «Кому відпустите гріхи — відпустяться їм» — говорить Ісус апостолам після Воскресіння (Йо 20, 23). І при цих словах Він показує їм рани Свого розп’яття, щоб стало явним, що саме в Його хресті знаходиться сила відпускати гріхи, сила зцілення людської совісті та серця.
На завершення проповіді владика Ярослав закликав вірних, вшановуючи Хрест Христовий, просити Господа, щоб захистив нас Своїм Чесним і Животворящим Хрестом, дав силу нести свій життєвий хрест і удостоїтись життя вічного.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав здійснив душпастирські відвідини парафії св. Миколая у м. Старий Самбір [фото]
- Про святкування Ювілейного року
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]
- Владика Ярослав: Одного дня Ісус Христос прийде знову і воскресить усіх померлих
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)
