Під час проповіді владика Ярослав зауважив, що подія, про яку розповідає недільне Євангеліє, відбулася після Преображення Ісуса Христа (див. повний текст проповіді). Господь з трьома учнями (Петром, Яковом та Йоаном) повертається з гори Тавор і бачить розгубленість інших учнів, які не змогли оздоровити недужого юнака на прохання його батька. «Ця євангельська благовість відповідає на фундаментальне питання, яке постає перед Церквою в період після Пасхи Христової: як виконувати місію Спасителя, коли Він відійшов до Отця?», — додав проповідник.
Євангелист згадує про слабкість учнів, яким не вдається використати тієї сили для боротьби зі злом, яку дав їм Господь. Причина цієї слабкості — мала віра. Проповідник наголосив, що свою силу віра черпає з послуху небесному Отцеві, Який на горі Тавор навчає нас слухатись Його Сина. «Хто слухає Ісуса Христа, той вже переміг зло, Його слово має силу зробити нас дітьми Божими», наголосив владика Ярослав.
Євангеліє звертає нашу увагу на те, що зцілення юнака відбулось «наступного дня» після Преображення. Це важлива деталь, адже наступний день після свята — звичайний день. «йдеться про проблему „наступного дня“: як переживати свято Преображення і славу на горі у буденності життя, яке часто затьмарене і віддане злу. Як принести в „щоденне сьогодні“ вже звершену Ісусом перемогу над злом, яку таїнственно святкуємо на Божественній Літургії? Як переживати неділю у понеділок і впродовж цілого тижня?» — зауважив єпископ.
Наступного дня Ісус залишається між своїми, але вже не як Господь слави, але як Той, Хто йде на хрест щоб перемогти смерть. «Ісус, який остаточно піднісся догори і вступив до неба, є і надалі присутній серед своїх завдяки своїй спасительній силі Воскресіння. Він не відійшов, але надалі є присутнім, щоб продовжувати боротьбу зі злом у своїй Церкві», — наголосив проповідник.
У відповідь на запитання учнів: «Чому ми не змогли його зцілити?», — Господь пояснив, що окрім віри, християнину для сповнення своєї місії у світі треба пройти шляхом молитви й посту. «Це означає до кінця належати Богові й бути здатними до Нього повернутися й слухати в глибинах нашого буття Його животворче слово, яке запрошує до молитви. Це означає збільшити нашу віру. Її потрібно безнастанно збільшувати, бо небезпека втратити її завжди присутня», — сказав у підсумку владика Ярослав.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2024)
- У Катедральному соборі в Дрогобичі відбулась молитва за жертв війни
