Відштовхуючись від розповіді Євангелиста Луки про воскресіння Христом сина вдови з Наїн (пор. Лк. 7,11-16), проповідник згадав про інші випадки зустрічі Господа зі смертю, відомі нам зі Святого Письма Нового Завіту – воскресіння дочки начальника синагоги Яіра і воскресіння брата Марти і Марії Лазаря (див. повний текст проповіді). Ці три події, наголосив єпископ, набирають свого сенсу у Христовому Воскресінні, яким Він своєю смертю знищив її владу над людським родом. Зокрема владика Ярослав сказав: «Сьогоднішня євангельська благовість розповідає нам про подію, яку ми святкуємо кожної неділі – про воскресіння як перемогу Життя над смертю. Вона є прообразом нашої майбутньої радості. Вона нагадує нам, що, з’єднавшись через наше хрещення з Воскреслим Господом нашим Ісусом Христом, ми вже отримали нове, вічне життя. І хоч кожен з нас ще повинен перейти через вузькі ворота фізичної смерті, проте вона вже не має над нами остаточної влади… Для нас гріб вже не є кінцем життя і надії, але брамою до нашого Небесного Отця. Навіть співаючи наш похоронний гімн: «Вічная пам'ять», ми проголошуємо пісню надії, бо цими словами висловлюємо віру в те, що Бог пам'ятає про кожного з нас».
