Приїхавши на місце призначення, учасники благочинної акції, відразу зустрілись із тюремним працівником, який коротко і ясно розповів про строгі правила місцевої зони. Жодних телефонів, фотоапаратів, сумочок брати зі собою на територію – категорично заборонено. Отож, зробивши кілька світлин на фоні моторошної будівлі, члени «УМХ» по троє почали проходити контрольний пункт, представляючи свої документи.
За четвертими дверима, колючим дротом та останнім металевим парканом, молодих ентузіастів вже очікували в’язні. Їхні очі сіяли радістю, адже бачити молодих людей з благородними намірами та серцем, повним любові, у цьому місці покарання доводиться не так вже і часто… За хвильку, всі зібралися в актовому залі. На сцені спочатку з’явився отець Тарас, який розповів глядачам про мету цього візиту і наміри. Після першої вистави ув’язнені чоловіки довго аплодували. Було видно, що їх дуже зворушила ця сценка. Знову слово взяв духівник і зробив екзегезу переглянутої притчі – богословський коментар. Опісля, заспівали під гітару три духовні пісні. Друга сценка містила у собі гумористичні деталі, тож не дивно, що у присутніх на обличчях з’явилась добра усмішка. По її закінченні, глядачі аплодували ще довше. І знову настав час говорити отцеві та співати пісні… У деяких в’язнів на очах з’явилися сльози. Посіяне молоддю зерно Божого слова, діткнулося доброго ґрунту – серця сокрушеного…
По закінченні виступу, ув’язнені молоді люди запросили своїх ровесників до храму… Очам гостей відкрилася унікальна краса. Вони і не сподівалися, що побачать справжнісіньку церкву з іконостасом, хорами, розписом стін… Помолившись, усі почимчикували до захристії, де «господарі дому» приготовили скромний, але щедрий стіл… Почалося частування та спілкування… Емоції просто зашкалювали: як у членів «УМХ», так і в людей, що позбулися зовнішньої свободи…
Прощатися зовсім не хотілося, але жорсткі правила тюрми, як зазначалося вище, диктували свої умови… Наглядач дав строгу команду гостям стати під ліву стіну, а в’язням під праву. Ретельно всіх перерахував і повів до виходу. Учасники акції пообіцяли чоловікам із в’язниці, що приїдуть ще не один раз. Дякувати Богу, акція відбулася, як кажуть люди, «на висоті». Задоволені «УМХ»-істи, верталися до Самбора з почуттям духовної радості та Божого миру в серці… А що відчували у цей час в’язні – відомо лише одному Всевишньому, Який все це влаштував… Йому єдиному і належить хвала!
- У Самборі відбувся вечір пам'яті о. Степана Рисея [фото]
- Владика Ярослав відвідав парафію с. Дубрівка на Самбірщині [фото]
- Владика Ярослав відвідав парафію с. Монастирець на Самбірщині [фото]
- Владика Ярослав: Лише Господь спроможний відпустити людський гріх і розірвати його окови [фото]
- Владика Ярослав у Самборі: Свято Успення відображає радісну впевненість у тому, що після Воскресіння Ісуса Христа смерть не має остаточної влади над людиною [фото]
