У Хирові відбулась підготовча зустріч до Єпархіального собору [фото]
SDE

У Хирові відбулась підготовча зустріч до Єпархіального собору [фото]

19 вересня 2014
Друк E-mail
Фото Лілії ЛЕВИЦЬКОЇ
Владика Григорій (Комар)
Цього року ми минає 25 років легалізації УГКЦ. Увесь цей час наша церква старалась і старається надати парафіяльному життю пріоритетного значення. У вересні 2011 року в Бразилії відбувся синод єпископів УГКЦ, який затвердив програму під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», з метою оживити парафіяльне життя, як клітину Церкви. У рамках підготовки до Єпархіального собору "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом".

17 вересня у м. Хирові священики та миряни Старосамбірського, Хирівського та Добромильського деканатів мали унікальну нагоду у світлі поставленої мети застановитися над шістьма пунктами вище згаданої програми: Слово Боже і катехизація, літургія і молитва, служіння ближньому, провід – управління дарами, сопричастя – єдність, місійний дух. Розпочалась зустріч зі спільної молитви та благословення владики Григорія (Комара), єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Звертаючись до всіх присутніх, єпископ застановлявся над розумінням поняття «жива парафія». Щоб краще пояснити цей термін, Владика порівняв життя мирянина у своїй парафії до нерозривного зв’язку чоловіка і жінки в подружжі, бо тільки така єдність допоможе жити спільнотою у християнському дусі, не зважаючи на зміни, що відбуваються сьогодні в державі. Вивчення цих шести пунктів розглядалося на основі служіння єпископа з душпастирями у тісній співпраці з мирянами в управлінні дарів (часу, таланту, скарбу) на спільну користь. В контексті розмови розглядалось також поточне розуміння термінів «провід», як служіння за прикладом Ісуса Христа – Доброго Пастиря та «управління», як керівництво установою чи групою осіб. Крім цього було звернуто увагу на особу священика та його фінкції як слуги церкви. Під час вивчення пункту «служіння ближньому», владика зосередив увагу на служіння як покликання кожного християнина в контексті парафіяльної спільноти: для участі в Богослужіннях, членство в брацтвах та парафіяльних радах, готовність послужити на прохання пароха чи представника парафіяльних рад, а також волонтеріат.

Владика розглянув також тему "Синодальна природа церковного проводу і управління дарами". Кожен мирянин на своїй парафії може послужити не тільки своїм талантом (природними навиками, професійним досвідом, спеціальними знаннями), але й своїм даром скарбу (пожертвою, солідарністю із убогими громадянами, підтримкою благодійних заходів, практикою десятини), даром співстраждання, даром покликання до священства і богопосвяченого життя. Ісус Христос кожній людині дав певні дари, які вона повинна розвивати, ділитися ними з іншими, бо як сказано: «Даром отримали – даром давайте». Звернув увагу на те, що навколо нас багато терпінь, потребуючих людей, яким ми маємо допомагати. Вірні не повинні бути байдужими, бути осторонь чужої біди, не осуджувати, а допомагати: «Більша радість давати, ніж брати».

Архиєрей розповів про поради митрополита Андрея щодо проводу християнської спільноти: «…конечно треба, щоби в кожній парохії було бодай одно добре зорганізоване і добре ведене брацтво. Від того залежить добро цілої парохії. Де такого брацтва не має, там майже не можливо священикові добре провадити парохію. Тому мусимо безумовно в тім напрямі …парохія якнайліпше зорганізувати, зачинаючи від організації брацтва. До тої організації, безумовно, треба, щоби старшина брацтва сходилася бодай раз у тиждень а щонайменше раз у місяць у пароха і нараджувалася над проблемами парохії та над способом, як зарадити їм. Де того звичаю частих сходин брацтва нема, там, безумовно, мусить бути впроваджений; без нього парохія є мертвим тілом» (Пастирські послання, т. ІІІ, 37). Опісля учасники перед поборової зустрічі продовжили свою роботу в деканальних групах, де було вибрано за допомогою голосування делегатів, які будуть представляти і вносити пропозиції від імені мирян деканату. Крім цього розглянуто реальний стан парафії, бажаючі обмінялися своїм досвідом для того, щоб Христове Євангеліє проголошувалося в наших громадах з новою силою, відповідно до тих обставин, які готує нам щоденне життя. Сам Ісус Христос доручив Церкві йти та всім і всюди проповідувати Добру Новину: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа, научаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 19-20). Закінчилась зустріч спільною подячною молитвою.

Повідомила учасниця зустрічі
Лілія Левицька

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Теми: Єпархіальний собор, Старосамбірський деканат, Добромильський деканат, Хирівський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори