Під час проповіді владика Ярослав зосередив увагу на суті священничого покликання. «Христос спочатку кличе апостолів “бути з Ним”, перебувати в Його присутності, пізнавати Його, вчитися жити з Ним. І лише згодом посилає їх проповідувати. Отже, місія народжується з близькості до Христа. Саме тому роки, дорогі браття, які ви проводите в семінарії, є передусім часом такого дозрівання, коли потрібно вчитися бути з Господом, слухати Його слово, пізнавати Його волю і дозволяти Богові формувати ваше серце», – підкреслив єпископ.
Роздумуючи над природою Божого вибору, проповідник наголосив, що ініціатива завжди належить Творцеві. «Покликання до священства не є результатом особистого досягнення, інтелектуальних здібностей, моральної бездоганності чи продуманого життєвого плану. Ви перебуваєте тут не тому, що виявилися кращими за інших, а тому, що одного дня Господь звернувся до вас і запросив залишити знайомий шлях, щоб іти за Ним», – зазначив владика Ярослав.
Єпископ також звернув увагу, що час навчання має сприяти духовному формуванню майбутніх душпастирів. «Cемінарія покликана бути передусім школою життя з Христом. Богословські знання, практичні навики, церковна дисципліна мають свою мету лише тоді, коли ведуть до глибшої зустрічі з Господом», – зауважив ієрарх.
Говорячи про молитовне життя, владика пояснив, що перебування з Богом впливає на вміння пастиря розуміти та підтримувати свою паству. «Той, хто навчився бути з Христом, поступово вчиться по-справжньому бути з людьми. Він може співчувати чужому болю, терпеливо слухати, приймати слабкість іншого, залишатися поруч у важкі моменти», – поділився думками єпископ.
Окрім духовного зростання, важливою складовою підготовки є відповідальне ставлення до вивчення академічних предметів. «Філософія, догматика, Святе Письмо, історія Церкви, моральне богослов’я чи інші дисципліни не можуть залишатися лише академічними предметами, з яких потрібно скласти іспит й залишити позаду. За ними стоять конкретні люди, яким ви одного дня будете проповідувати, відповідати на їхні запитання, допомагати розрізняти правду і помилку, підтримувати їх у вірі», – пояснив проповідник.
Переходячи до питання семінарійної дисципліни, ієрарх наголосив, що розпорядок дня не лише організовує побут, але й виховує необхідну для священника жертовність. «Священниче служіння вимагатиме вміння розпоряджатися часом, бути вірним молитві, виконувати обов’язки навіть тоді, коли немає настрою чи сил, відкладати власне бажання заради добра іншого. Тому щоденний порядок семінарійного життя поступово формує вашу свободу, коли ви навчитеся керувати собою і віддавати себе служінню», – сказав єпископ.
Завершуючи свої роздуми, єпископ закликав цінувати семінарійну спільноту та плекати братерські стосунки. «Брати-семінаристи, які сьогодні сидять поруч із вами, є людьми, з якими Господь поєднав вас на важливому етапі життя і з якими ви разом готуєтеся до служіння Його Церкві. Тому підтримуйте один одного, не перетворюйте спільноту на місце суперництва, вчіться прощати і щиро бажати добра один одному», – закликав проповідник.
Після Божественної Літургії владика освятив підрясники семінаристам другого курсу. Опісля на всіх чекав святковий обід, який об’єднав спільноту семінаристів, викладачів та настоятелів. Серед гостей були присутні батьки першокурсників, для яких о. Василь Чава, проректор з виховної частини, провів вступну зустріч і розповів про особливості семінарійного життя.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
