Христос Рождається!
Дорогі у Христі брати і сестри!
В період Різдвяних свят ми, зокрема, роздумували про те, що Різдво Христове не повинно залишитися однією з визначних подій давноминулої епохи, а має бути пережите нами: Христос має народитися в нашому серці, щоб Його являти і свідчити кожного дня. Але як можна це звершувати? Відповідь на це запитання дає нам Йоан Хреститель у сьогоднішньому Євангелії. В неділю перед святом Богоявлення Предтеча кличе нас на пустиню. Під пустинею ми можемо розуміти не тільки місце, але також стан нашої душі, нашого життя. Пустиня часто є символом сучасного світу. Пустиня означає брак життя, незаспокоєну спрагу, а також брак сенсу, коли людина не знає, для чого вона живе і куди йде. Саме в таких крайніх обставинах нашого життя Господь прагне зустрітися з нами і ми повинні приготувати дорогу для Господа.
«Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки Його» (Мк 1, 3). Цей заклик Йоана Хрестителя є поєднаний з радісною вісткою Бога, який приходить щоб спасти людину. Делегація ізраїльських лідерів приходить до Предтечі і питає, хто він такий: пророк, чи обіцяний Месія (Йо.1,20-21). Йоан, сина Захарії й Єлизавети, який навчає в околицях Йордану, так свідчить про себе: «Я – голос вопіющого в пустині…» (Йо.1,23). Йоан є голосом. Святий Августин, в подиву гідний спосіб, навчає: «Йоан є голосом. Про Господа ж сказано: “На початку було Слово”. Йоан це голос, який проминає, а Христос є Слово вічне, яке було на початку. Якщо в голосу забрати слово, то що залишиться? Де немає зрозумілого значення, то те, що залишається, є некорисним звучанням. “Голос без слова потрапляє на слух, але не будує серця”».
Йоан свідчить, що не є ані Месією, ані Іллею, ані пророком (Йо.1, 21-22). «Чого ж бо христиш…?», – питали його посланці з Єрусалиму. Це була основна причина їх занепокоєння. Проте Йоан навчає, повторюючи слова Ісаї: «Приготуйте дорогу Господеві» (Мр.1,3). Хрещення, яке приймали його слухачі, було знаком, що його слова промовляли до них і схиляють їх до навернення та покаяння. Також він відповідає на питання воїнів, митарів і цілого натовпу: «Що ж нам робити?» (Лк.3,10). Предтеча відповідає, щоб поступали справедливо, виконуючи сумлінно свої обов’язки. Навчіться давати зі свого іншим потребуючим. Діліться тим, що маєте, бо дорога до Бога є дорогою сумління і моральності (Лк.3,11-14).
Проповідуючи над Йорданом, Йоан вказує на особливу свою поставу: «Я не є гідний розв’язати ремінець на сандалях Того, який йде за мною» (Йо.1,27). Це вказує на те, що Йоан говорить про себе і ким відчуває себе по відношенню до Господа, прихід якого сповіщає. Відомо, що ремінець на сандалях розв’язували слуги пана. Йоан же ж каже, що навіть не гідний бути слугою Христа. Господь приходить до тих, які глибоко відчувають свою негідність і виявляють її через смирення, покаяння і навернення.
Предтеча Христа звіщає об’явлення кульмінаційного моменту в історії спасіння. Бог Отець, Який «багаторазово й багатьма способами говорив колись до батьків наших через пророків» (Євр.1,1), тепер має остаточно сказати своє слово через Сина. Навернення, якого бажає від нас Йоана Хреститель і до якого закликає своїх сучасників над водами Йордану, є початком зустрічі з Сином Божим. Рівно ж заклик до навернення є скерований і до нас, охоплює наше життя – особисте, родинне і суспільне. Тому в такому дусі потрібно приготувати дорогу і вирівнювати стежки. Це завдання є сьогодні дуже важливим на різних рівнях нашого життя. Бо у Христі Бог прийняв конкретну постать Доброго Пастиря, який був заповіданий пророками, а одночасно стається й Агнцем, який бере гріх світу. Тому Ісус і долучився до натовпу, який йшов за Йоаном, щоб з його рук прийняти хрещення покути і стати солідарним з кожною людиною, щоб передати їй, зі своєї сторони, Святого Духа, ту Божу силу, яка чинить нас здібними до визволення з гріхів і співпраці з Божою благодаттю.
Йоан уділяє хрещення через покаяння, але одночасно проголошує про прихід Христа, Який «буде вас христити Духом Святим і вогнем» (Лк.3,16). Дорога до Бога полягає не лише на дотриманні заповідей, але на глибокому очищенні своєї душі від прив’язаності до гріха, пристрастей і жадібності. Щоб пояснити це, Йоан використовує у своїй проповіді дуже промовистий образ. Предтеча говорить, що як вітер відділяє пшеницю від полови, так благодать Божа, яка діє в людській душі, очищує її від злих схильностей і вад, щоб була вона сховищем – клунею для чистої пшениці. Таке очищення іноді є важким для людини, бо є поєднане з болем і зусиллями, але воно є необхідним, якщо душа прагне зберегти в собі те, що є шляхетне, чесне і чисте. Полову необхідно спалити, щоб залишилась лише пшениця, яка потрібна для приготування хліба. Ось чого навчає Йоан Хреститель над Йорданом.
Пророк Софонія підбадьорює людину, яка боїться очищаючої сили Господньої і Його благодаті: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує» (Соф.3,16-17). Прагнення спасіння або життя в благодаті Божій мусить побороти страх, через який людина обороняється перед очищаючою силою Бога. Тоді поступово відступає зло, яке було закорінене в душі, і послаблюються грішні прив’язання, а Бог зближується з нами і разом з Ним приходить до душі любов, радість і мир.
Духовне життя християнина, як співпраця з Ісусом Христом у молитві і святих Тайнах, має зроджувати в нашій душі щораз глибше відчуття Божої сили і ласки, Божої всемогутності, і провадити до зміцнення віри, надії і любові та повного довір’я Божого провидіння. Міцна віра і непохитна надія на Бога пробуджують в душі людини любов до Нього, яка ще більше зміцнює нас духовно, чинить сміливими і відважними у боротьбі зі спокусами, гріхами і різними життєвими труднощами у слідуванні за Господом. Плоди такої духовної співпраці з Христом виразно відчув у собі апостол Павло й описав це такими словами: «Я все можу в тому, хто мене скріпляє» (Фп. 4, 13).
Коли наша душа відривається від гріха, від пристрастей і вад, то Бог наближається до нас, і вона може переживати близькість Господа, тобто Його прихід, Його присутність. Ця близькість виявляється в молитві, бо людина «виявила Богові всі свої прохання молитвою і благанням, і перебуває в подяці» (Фил.4,6). Очищення душі приносить з собою «мир Божий, що вищий від усякого уявлення…» (Фил.4,7). Отже, дорога Господня є дорогою до радості і до внутрішнього миру, яких гріх, пожадливість і земні втіхи не можуть дати людині.
Перебуваючи в такому стані навернення людське серце може співати разом з пророком Ісаєю: «Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, він – моє спасіння» (Іс.12,2). Ці слова відображають стан душі людини, яка живе в благодаті Божій. Однак дорога Господня не завершується переживанням відчуття внутрішньої радості. Людина має прагнути, щоб і інші набрали води «з джерел спасіння» (Іс.12,3). Той, хто живе благодаттю Божою, прагне теж поділитися з іншими цією близькістю з Богом: «Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! Бо Святий Ізраїля – великий серед вас» (Іс.12,6). Вона стає вісником і апостолом Божої любові, як каже Священне Писання: «Хваліте Господа, признавайте його ім'я! Розголосіть між народами про його подвиги, нагадуйте, що ім'я його величне» (Іс.12,4).
Таким чином наше приготування до святкування хрещення Ісуса має спонукати нас до глибших роздумів над рівнем свого духовного життя. Кожен із нас носить у собі «глас вопіющого в пустині», яким є сумління. Особливо відчутним він є тоді, коли людина у всій своїй наготі, у своєму серці стоїть перед Богом. Той голос сумління говорить про нас правду. Тож застановімося, наскільки наша віра провадить нас до тіснішого з’єднання з Богом, спонукає до частішої і більш щирої, витривалої молитви, частішого прийняття Святих Тайн, глибшого духовного очищення. Чи наші труднощі та проблеми, наші рани на душі і на тілі є місцями, в яких ми можемо і повинні зустрічати Ісуса Христа. Адже ж Він сам сказав: «Не здорові потребують Лікаря, але хворі. Я прийшов не праведників кликати, але грішників до покаяння» (пор. Мк.2,17).
В наш глобалізований час ми все більше переконуємося в тому, що всі досягнення науки, техніки та засоби комунікації не здатні зробити людину щасливішою. Значна кількість людей відчуває самотність, порожнечу та суєтність власного життя. За повсякденними клопотами не залишається місця для Бога. І в цьому ми дуже близькі до людей, що приходили послухати Йоана Хрестителя. Голос Божий звучить в пустелі на самоті, там, його можна почути. Де вимкнуто гучну музику, телебачення, телефони, інтернет, де не потрібно постійно спішити і трудитись безплідно. Голос Божий звучить там, де тиша, мир і спокій.
Дорогі у Христі, клич Йоана Предтечі: «Готуйте дорогу Господеві, вирівняйте стежки Його!» — це заклик до всіх нас. Син Божий йде на зустріч усім нашим викликам які переживаємо в часі оборонної війни проти ворога московії. Вчімося перемагати, будьмо народом витривалим у боротьбі та вірним Богові, бо знаємо, що перемогу над окупантом нам наблизить Господь, коли наша до Нього довіри не малітиме. Нехай Господь наповнить наші серця миром та дарує свободу Україні! Приходьмо до Христа зі своїми стражданнями, сльозами, але також і з подякою та надією. Нехай Христос, Цар миру і справедливості, благословить нам перемогу над усілякою неправдою, ненавистю та ворогами життя земного і вічного! Тому бажаю всім нам жити за сумлінням і слухати Бога, бо Його голос надходить через голос нашої совісті, Церкви та Божого слова. Бажаю, щоб ми свято пережили дні Богоявлення і відчули, що Господь є Той, Хто приходить та визволяє. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога, і Отця та Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь.
+ Ярослав
04 січня 2026 року Божого,
м. Дрогобич
- Владика Ярослав уділив дияконські свячення двом випускникам Дрогобицької духовної семінарії
- Різдвяний акорд незламності: у Мшанці відбувся масштабний карнавал вертепів «Вертепія» [фото]
- Владика Ярослав: Ми благаємо Всевишнього про переможний рік для України, бо Він – наш мир, наше світло і наша надія
- Слово на свято Обрізання Господа нашого Ісуса Христа (2026)
- Владика Ярослав: Ми не залишаємо надію в минулому, а беремо її з собою як найцінніший скарб у Новий 2026 рік Божий та в наше життя [фото]
