Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав підкреслив, що сьогоднішнє Євангеліє (Лк. 8, 41-56) показує зустріч потребуючої людини з Богом. «У сьогоднішньому євангельському читанні Христова Церква пропонує нашій ласкавій увазі надзвичайну благовість – зустріч потребуючої людини з Богом», – зазначив єпископ.
Далі владика звернув увагу на те, що кровоточива жінка і дочка Яіра були втраченими для повноти життя, але саме в їхню безвихідь увійшла Божа сила. «І в цих ситуаціях (з кровоточивою і дочкою Яіра) бачимо, що на допомогу людському безсиллю, покинутості і смерті приходить Божа сила. Вона спрямована до людей, перебуває серед них, готова їм допомогти. Христос зі своєю Божественною Силою перебуває на землі, і Його сила відкрита на служіння людству», – підкреслив владика, додаючи, що Христос і сьогодні є серед свого люду.
Коментуючи епізод із кровоточивою жінкою, єпископ звернув увагу на особливу глибину її віри. «Мало хто з цих людей був переконаний, що Христос може вчинити щось надзвичайне для нього; мало хто бачив у ньому Божественну силу, яка може ввійти і змінити його життя; мало хто вірив в це. Однак те, що вирізняло кровоточиву жінку й Яіра, була віра – і віра незвичайна», – наголосив архиєрей.
Владика також зауважив, що віра не може бути поверховою. «Ця віра повинна бути остаточною і безапеляційною, як і віра кровоточивої, котра, наближаючись до Христа, твердо знала, що їй не допоможе жодна людина. Так і в кожних наших зусиллях, якщо ми очікуємо на Боже чудо, то повинні очікувати тільки на Божу силу, а не сприймати її як один із засобів для досягнення бажаного», – пояснив єпископ.
Говорячи про постать Яіра, владика наголосив, що Господь інколи допускає перешкоди, щоб людина глибше пізнала Божу силу: «Завдяки цій перешкоді для Яіра сталося ще більше чудо; він бачив, як рука Божа підвела померлу – саме так у його дім прийшло спасіння… Господь не раз випробовує нас, чи ми вміємо довіряти Йому. Він сподівається, що ми знаємо Його милосердя. Він бариться, щоб ми навчилися від Яіра, Марії та Марти, сестер Лазаря, що коли у нас є велика віра, ми побачимо славу Божу – не тільки на небесах, але і тут, на землі!».
Коментуючи євангельський рядок про зцілення жінки, Владика Ярослав також нагадав про високу ціну любові, яку Христос дарує людству, і про те, що справжнє добро завжди вимагає самопожертви. «”І в ту мить Ісус відчув у Собі, що вийшла з Нього сила” (Мк. 5,30). Для нас це є свідченням, чого «коштує» Ісусові зцілення людей. Вершиною Його спасительної діяльності у світі було віддання цілого Себе на хресті. Але це також і універсальний закон життя: ми ніколи не зможемо зробити що-небудь важливе або велике, якщо не готові вкласти в нього якусь частину свого "я" – частину свого життя, частину своєї душі», – підкреслив владика.
Звертаючись до вірних з нагоди десятиліття храму, владика виразив вдячність за любов до Церкви: «Усе, що за благодаттю Божою вам вдалося здійснити, стало можливим завдяки щиро віруючим людям, які люблять Церкву як свою матір, піклуються про її зростання, дбають про розвиток, сприяють розбудові», – сказав архиєрей.
На тлі триваючої війни владика закликав не втрачати віри й надії, адже Господня присутність зміцнює народ у найважчі хвилини. «Сьогодні Господь говорить і нам: “Не бійся! Тільки віруй”. З Ісусом ніхто не є безнадійним і немає нічого неможливого. “Тільки віруй”, що Бог завжди поруч з тобою. «Тільки віруй», що немає нічого занадто важкого для Господа. “Тільки віруй”, що Його воскресіння є гарантією воскресіння кожного віруючого народу. “Тільки віруй”, що те, що здається для кожного з нас кінцем, є тільки початком для Бога», – наголосив владика.
На завершення єпископ закликав до молитви за військових, волонтерів і всіх, хто допомагає Україні: «Молімося за наших захисників, за волонтерів, за всіх хто солідарний з нами, хто боронить нашу країну від рашизму, щоб Божа любов усіх нас кріпила, щоб наша надія не маліла, а наша віра в перемогу принесла свої плоди.», – завершив архиєрей.
Після Божественної Літургії владика Ярослав подякував отцю Тарасу і парафіянам, які дбають про красу Божого храму: «Висловлюю щиру вдячність усім, хто брав участь у будівництві та оздобленні цього святого храму. Велике спасибі о. Тарасу (Коберинку), спасибі меценатам і церковній громаді, які у нелегкі часи війни та економічної розрухи взялися за благородну справу будівництва й оздоблення Божого храму».
У свою чергу о. Тарас подякував владиці за візит і пастирське благословення та подарував пам’ятну ікону. Святкування завершилося спільною молитвою за Україну, водосвяттям, обходом навколо храму та мируванням.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Проповідь на двадцять четверту неділю після Зіслання Святого Духа (2025)
- Владика Ярослав: Як і для Богородиці, Божий храм повинен стати тою правдивою школою життя для всіх нас
- Проповідь на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці (2025)
- Владика Ярослав провів засідання Пресвітерської Ради СДЄ [фото]
- У м. Дрогобич відбулася ювілейна проща дяків-регентів [фото]
