Під час проповіді владика Григорій наголосив, що 24 лютого стало для всіх українців моментом, який розділив життя на “до” і “після”. «24 лютого – це тепер назавжди особливий, драматичний і дуже трагічний день у нашій українській історії. Ця дата стала крапкою для всього того, що було перед цим днем, і також ця дата започаткувала наше життя вже в зовсім іншому вимірі і в зовсім інших обставинах», – зазначив проповідник.
Єпископ зауважив, що війна відкрила не лише глибини людської підлості, а й явила велич і жертовність тих, хто боронить Батьківщину. «Війна показала, якою може бути підлою і жорстокою людина – та, яка нападає, яка вбиває, яка приходить на чужу землю, щоб принести з собою розруху і смерть. І також ця війна показала, якою жертовною, благородною і великою може бути людина – та, яка захищає свою землю, свою родину, майбутнє своїх дітей і кладе на цей вівтар свободи та незалежності усе, що має, навіть своє власне життя», – зауважив єпископ.
За словами проповідника, полеглі воїни, яких ми називаємо Героями Україні, «перейшли від смерті до життя» (Ів. 5, 24). «Ворог відібрав їхнє земне життя, але Господь взамін за їхню жертву і за їхню любов дарує їм вічне життя. Вони відійшли від своєї рідні, покинули свої рідні доми, але Господь для них приготував у небі дім. І ми молимося, щоб ми там усі зійшлися у нашій Небесній Батьківщині. А двері до цієї Небесної Батьківщини відкриває любов і посвята для своєї Батьківщини земної», – наголосив проповідник.
Роздумуючи над питаннями, що хвилюють християн, єпископ також звернув увагу на одне з найболючіших: де є Бог під час війни? «Коли ми питаємо: “А де є Бог?” – то підімо у наші військові шпиталі. Підімо до тих родин, які плачуть за своїми рідними. Підімо у ті прихистки для біженців, для скитальців. Підімо туди, де ллється кров і сльози, і там його знайдемо. Де є Бог? Я гадаю, на це питання, напевно, нам би найкраще могли відповісти наші військові. Вони, перебуваючи у тих смертельних небезпеках, найкраще і найповніше досвідчують Божу присутність. Вони вам розкажуть, скільки разів Господня Десниця рятувала їх від різних небезпек», – пояснив владика Григорій.
Крім того, єпископ наголосив на важливій відмінності між «праведним гнівом» і ненавистю. «Війна має здатність випалити з людського серця людяність, співчуття, милосердя. Війна робить жорстокими. Війна пробуджує гнів і ненависть. І нам дуже важливо не стати жертвами тих ворожих нападів. Відділити «праведний гнів» від ненависті. Не втекти в якусь бездіяльність, а навпаки – питати себе і питати в молитві Бога: що я можу зробити для перемоги моєї країни на тому місці, де я є зараз? Що Господь від мене очікує?» – підкреслив єпископ.
На завершення проповіді владика Григорій наголосив, що віра допоможе не впасти у відчай, не стати байдужими, а діяти задля перемоги та справедливого миру. «Зміцнюймо нашу віру! Бо віра нам допоможе не опустити рук. Вона відкриє нові горизонти, наповнить нас силою, щоб залишитися людьми і здобути перемогу. Бо, повірте, якогось іншого шляху немає. І не задивляємося на чужоземних політиків, не розглядаймо в їхніх образах, в їхніх ликах “месій”, бо “в синів людських нема спасіння” (Пс. 146, 3). Вони нині одягають одну маску, завтра – іншу. Але всі разом кажуть нам: “Ми за вас помирати не будемо”. Наша надія – у Господі, і Він нам допоможе пройти через цю долину сліз і горя. Він має силу, щоб втамувати наш біль, щоб вигоїти наші рани і дарувати Україні справедливий мир», – закликав проповідник.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
