Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що подія Преображення Господнього сталась тоді, коли земне життя нашого Спасителя добігало до завершення, зближався час Його страстей і смерті на Голготі, а разом з тим і випробовування віри Його учнів — майбутніх апостолів. "Учні щиро вірили, що Ісус є обіцяний Месія, про Якого писали Мойсей і пророки. Однак Євангельські події вказують, та й самі апостоли пізніше признаються, що ця віра затьмарювалася в їх розумі від тих неправдивих поглядів на Месію, які ширили в єврейському народі книжники і фарисеї", - зауважив проповідник.
Через це Христос скріплював віру Своїх учнів беззаперечним доказом свого Божества. "Необхідно було явити учнями Свою славу — ту славу, яку Він мав у Небесного Отця перед сотворенням світу. Ту славу, яка належала Йому як Синові Божому, одноістотному з Отцем і Святим Духом. Цю безмірну славу Сина Божого ми виразно добачаємо впродовж всього земного життя Ісуса Христа", - сказав проповідник. Про це якраз говориться у євангельському читанні: «…узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли…» (Мт. 17, 1-8).
Відтак проповідник зауважив, що Преображення Господнє має глибокий богословський задум, адже вказує на життя вічне, яке перебуває поза нашим історичним і циклічним часом. Ця подія говорить нам про царство слави, преображення світу. "Свідчення апостола Петра: «Господи, добре нам тут бути», – вказує на Царство Боже, яке прийшло в силі на землю на мить. Апостол Петро прагнув утримати його, але Воно цьому світу не належить, тому й зникло, хоча й було в ньому", - пояснив єпископ.
З другим приходом Господа у славі Царство Боже прийде та існуватиме вічно, а на Таворі його чудесне видіння було хвилеве. Таким чином Преображення виявляє вільну волю Ісуса Христа до страждання, до входу в Єрусалим для хресної смерті.
Євангельське читання також розповідає про те, як учні, ставши свідками Таворського чуда, впали обличчям до землі й вельми злякались. Тоді Ісус підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не страхайтеся!» (Мт. 17, 7). "Дотик Бога усуває із людського серця збентеження і страх, та вливає до нього силу і відвагу. Божий дотик позбавляє людське життя стагнації, інертності і пасивності", - сказав проповідник.
У Святому Письмі часто можна зустріти заклик: «Устань!». Господь каже до Мойсея на Синай пустині: «Устань вийди поперед людей … Ось я стану перед тобою там на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть (пор. Вих. 17. 5-7). «Устань та їж, бо далека тобі дорога», — сказав Божий Ангел Іллі. "Також і нам сьогодні у час війни проти агресора московії каже Ісус: «Устаньте, не страхайтеся!» (пор. Мт. 17, 7), вийдіть на Таворську гору, тобто довірмось цілковито Богові, як колись це зробив ізраїльський воєначальник на ім’я Варак зі своїм військом і хоч малим числом але переміг величезне військо ворогів (пор. Суд. 4. 1-14)", - наголосив владика Ярослав.
Наприкінці проповіді єпископ закликав вірних принести Господеві гідні плоди побожного життя, достойні плоди праці нашого покликання кожен на своєму місці. "Нехай Божа мудрість веде всіх нас дорогами правди, а Божа любов надихає кожного до щирої молитви й щоденної праці на славу Божу та дочасне й вічне добро рідного народу", - побажав владика Ярослав.
Після завершення богослужіння єпископ привітав ієрея Юрія з отриманням тайни священства і подякував його батькам, виховникам й усім, хто супроводжував його на духовній дорозі.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
