Під час проповіді єпископ зазначив, що в третю неділю Великого Посту свята Мати Церква пропонує нам споглядати та покланятися живоносному древу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, щоб ми скріпилися ним та відважно прямували далі до мети – Христової Пасхи (див. повний текст проповіді). "У ньому ми споглядаємо славу Розп'ятого Господа, яку покликаний зрозуміти, пережити і свідчити своїм життям кожен християнин. Якщо уважно вчитаємось у богослужбові тексти, якими молимось впродовж Великого посту, то зауважимо, що у них поступово проходить вся історія людського роду – від дерева в раю до древа хресного, від вигнання з Едему до переможного і радісного входження в нього, від гріхопадіння до відкуплення", - сказав владика Ярослав.
Відтак проповідник зауважив, що відколи розпочалась широкомасштабна російська збройна агресія супроти України, наш народ переживає свою Голготу, яку спричинив нам каїн-московит, щоб перешкодити нам осягнути духовну і національну мету – вільну, квітучу, соборну Українську державу. "Щодня агресор забирає життя та калічить мирних людей та воїнів, спричинює масштабні руйнування наших міст і сіл. Потерпають мільйони людей, втративши домівку, рідних і близьких. Нова і широкомасштабна російська військова агресія супроти України продовжує серію агресивних і жорстоких дій супроти українців, і нинішній світ нарешті починає усвідомлювати, що московитський режим загрожує не лише українському народові, але й цілому світові", - наголосив єпископ.
Далі проповідник висловив переконання, що Бог виведе наш народ до славного воскресіння – духовного і національного. "Попри всі виклики й жорстокість, які приносить із собою війна, перед її обличчям наш народ об’єднався, став монолітом і поруч зі своїм звитяжним військом відстоює свою свободу", - зазначив проповідник.
Крім того, владика Ярослав зазначив: "Хрест – це не тільки символ і знак любові та милосердя… Це також і вічне питання: чому добро викликає спротив і ненависть? Чому розпинають Правду?". Сьогодні ці запитання ставить собі сучасна людина, оточена стражданнями, хворобами і війнами. "Знову і знову ставимо собі оте одне питання: Чому Бог, Милосердний і Добрий Батько, погодився з людським стражданням?" – сказав проповідник.
Третя глава Книги Буття розповідає про гріх перших родичів і про нещастя людського роду, які були з цим пов'язані. "Таким чином ми мусимо сказати собі дуже виразно, що Бог не створив страждання і смерть. Страждання є злом і як зло походить від гріха", – наголосив владика Ярослав.
Втім Бог не погодився на те, щоб створений Ним світ був спотворений людським гріхом і стражданням. "Христос поборює наші страждання і терпіння, приймаючи їх на себе на хресті. Страсті Христові, Його Хрест і Його рани є джерелом Божої сили, котра перемагає діяння сатани. Таким чином те, що було найбільшою зброєю сатани – гріх, страждання, смерть – стає місцем особливого досвіду Божої сили і Божого милосердя. А, отже, навіть страждання і смерть не є позбавленими сенсу, але є включеними в спасенний план Бога", – пояснив проповідник.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
