Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що українська земля породила безліч святих і мучеників у буремні роки ХХ ст. «Наша УГКЦ, переслідувана безбожною комуністичною владою, але нескорена, кров’ю численних своїх мирян, монашества, священиків, єпископів засвідчила свою вірність Христові і Його Святій Церкві. До цих нових мучеників ХХ ст. належать і блаженні священномученики Йосафат (Коциловський) та Григорій (Лакота), кот-рих проголосив святий Папа Йоан Павло ІІ двадцять років тому під час свого паломництва в Україну в червні 2001 року Божого», — наголосив єпископ.
Далі проповідник наголосив, що сьогодні основними запитаннями для кoжнoї людини є: як «бути людинoю»? Як нaвчитися мистeцтвa життя? Якa дoрoгa вeдe дo щaстя? Що маю зро-бити, щоб мати життя вічне? «Відповіді на ці запитання ми можемо почути в храмі, бо храм — це місце зустрічі людини з Богом», — наголосив владика Ярослав. Iсус розпочав Своє служін-ня такими словами: «Я прийшoв нeсти Дoбру Нoвину убогим» (Лк 4,18). Цe oзнaчaє: «Я мaю вiдпoвiдь нa вaшe oснoвнe зaпитaння; я пoкaжу вaм дoрoгу життя, дoрoгу щастя. Бiльшe тoгo, я є ця дoрoгa».
Відтак владика Ярослав додав, що люди завжди будуть потребувати Бога, навіть в епоху, коли у світі панує науковий прогрес, технологія і глобалізація. «Люди потребуватимуть Бога, Який відкрив Себе в Ісусі Христі і єднає нас у Вселенській Церкві, щоб ми з Ним і через Нього навчалися правдивого життя, щоб ми зберігали й утілювали критерії справжньої лю-дяності», — сказав проповідник. Коли людина більше не відчуває Бога, життя її стає пустим, все стає недостатнім. Людина тоді починає шукати порятунку в алкоголізмі або насильстві, і ця небезпека все більше загрожує сьогоднішній людині.
Наприкінці проповіді владика Ярослав зауважив, що завершення будівництва нового храму відкриває нову сторінку в побудові нерукотворних храмів — людських душ, які оновлювати-муться у Божому домі благодаттю Святого Духа у Святих Таїнствах. «Духовні храми людсь-ких душ сьогодні потребують бути оновленими, бо у минулому столітті вони були десятиліт-тями нищенні комуністичним режимом, а у ХХІ ст. наражаються на не меншу небезпеку зі сторони невидимого ворога, який підступно намагається вбити в людській душі все святе, стираючи грань між добром і злом, пропагуючи вседозволеність, споживацтво та гедонізм», — наголосив єпископ.
Крім того, єпископ додав, що в новозбудованому храмі вірні подорожуватимуть сторінками Святого Письма, вслухаючись у повчання Христа, який промовлятиме через проповіді та гомілії священнослужителя. «У ньому як учні в Емаусі (Лк. 24, 30-31) ми пізнаватимемо Христа при ламанні Євхаристійного Хліба, яке здійснюватиметься на щойно освяченому Престолі. Пам’ятаймо про потребу частого і гідного причащання цих Святих Тайн, бо Вони є „ліком безсмертя“, який не лише рятує від смерті, але й дарує життя вічне в Христі Ісусі», — наголосив владика Ярослав.
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Богдану Добрянському, який трудився над будівництвом храму, а також церковній громаді Різдва Пресвятої Богородиці, яка у нелегкі часи економічної розрухи взялися за благородну справу будівництво Божого храму.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Про святкування Ювілейного року
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]
- Владика Ярослав: Одного дня Ісус Христос прийде знову і воскресить усіх померлих
- Проповідь на двадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2024)
- Самбірські молільники вирушили стежками Митрополита Андрея в Добромилі
