SDE

Проповідь з нагоди освячення храму Св. Пророка Іллі (2019)

05 серпня 2019
Друк E-mail

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі брати і сестри, радію, що ви так чисельно зібралися сьогодні в цьому Божому домі. Цей новозбудований храм, який ми сьогодні освятили є свідченням глибокої віри багатьох людей, виявом щирої любові до Бога тих, хто постійно піклується про красу та велич Господньої святині. Заношу сьогодні подячні молитви за всіх будівничих та жертводавців. Складаючи щиру подяку всім вам, а, зокрема, вашим отцям, які тут душпастирюють, рівно ж хочу заохотити всіх вас, щоб цей храм завжди виконував своє правдиве призначення –  щоб він був місцем вашої зустрічі з Богом.

Ваш храм ми посвятили на честь Св. Пророка Іллі. Цей пророк проживав у період близько трьох тисяч років тому, коли світ перебував у поганстві, коли панувало ідолопоклонство. Віру в єдиного істинного Бога зберігали ізраїльтяни, однак і цей народ крок за кроком почав забувати свого Бога, часто зрікався своєї віри і впадав у гріхи відступства. Господь, бачачи духовний занепад людства, посилав у світ пророків, котрі прикладом свого життя і своєю проповіддю навертали людей до Правдивого Бога і готували їх до приходу Месії. Одним з таких пророків – сильним духом і вірою – був Ілля Тесвітянин, ім’я якого означає - міць Господня. Покликаний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк Ілля став полум'яним ревнителем щирої віри і благочестя. Завдяки йому народ знову пізнав Правдивого Бога.

Життєвий шлях пророка Іллі з одного боку сповнений, унікального досвіду Бога, надзвичайних чудес та поваги серед вірних Богові людей. З іншого боку, – це дорога повного зречення, надзвичайної аскези, великої відваги, постійних небезпек для життя, вигнання, самотності, виснаження та розчарувань. Життя Іллі записане у Святому Письмі для того, щоб дати нам приклад справжнього життя і показати, що з Богом і по-Божому є можливо жити навіть тоді, коли все навколо виглядає найменш сприятливим для цього та що Бог є завжди вірний Своїм людям. За свою полум'яну віру та ревність про Славу Божу пророк Ілля був узятий живим на Небеса у вогненній колісниці.

Святий пророк Ілля втішається великим почитанням у побожних людей, в тому числі і в нашому українському народі. Перший храм, збудований у Києві ще за часів князя Ігоря, був присвячений цьому великому пророку. Охрестившись, свята рівноапостольна княгиня Ольга збудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, в селі Вибути. Від часів Володимирового Хрещення 988 р. у багатьох наших містах і селах, в тому числі і у відомому на весь світ Трускавці, постали храми, посвячені цьому пророку.

Дорогі у Христі! Сьогодні ми освятили цей величний храм, але не можемо заспокоїтись, нібито вже осягнули все, чого прагнули. І не тільки тому, що ще немало залишається зробити для облаштування і прикрашення цих стін, щоб вони стали справді гідною оселею для Всевишнього, Який сьогодні особливим чином замешкав тут, в першу чергу – через посвячення Його Престолу. Ми спорудили цей храм рукотворний, щоб він допомагав нам розбудовувати храм нерукотворний. Апостол Павло називає людину «храмом Духа Святого» (пор.1Кор.6, 19). Ці духовні храми людських душ сьогодні потребують бути оновленими, бо у минулому столітті вони були десятиліттями нищені комуністичним режимом, а у ХХІ ст. наражаються на не меншу небезпеку зі сторони невидимого ворога, який підступно намагається вбити в людській душі усе святе, стираючи грань між добром і злом, пропагуючи вседозволеність, споживацтво та гедонізм...

У цьому храмі святого пророка Іллі ми подорожуватимемо сторінками Святого Письма, вслухаючись у повчання Христа, який промовлятиме до нас через проповіді та гомілії священнослужителя. Вірю, що через цей храм у цьому місті продовжуватиме звучати голос Іллі, який ревно нагадуватиме про віру в Єдиного Бога, закликатиме до виконання Його заповідей і відвертатиме від поклоніння ідолам цього світу – розпусті, аморальності, алкоголізму, брехні, несправедливості…

Також у цьому храмі, як учні в Емаусі (Лк.24, 30-31), пізнаватимемо Христа при ламанні Євхаристійного Хліба, яке здійснюватиметься на щойноосвященому Престолі. Пам’ятаймо про потребу частого і гідного причащання цих Святих Тайн, бо Вони є «ліком безсмертя», який не лише захоронює від смерті, але й дарує вічне життя в Ісусі Христі(пор. Св. Ігнатій Антіохенський, Послання до Ефесян, 20, 2).

Цей храм буде для нас тим, чим стала для апостолів і жінок-мироносиць печера Воскресіння, - утвердженням у вірі та спонукою до її проповіді. Зайшовши у гріб, в якому поклали Христа, вони переконались, що Христову Істину нездатні вбити брехня, обман, підступ і зрада. Саме звідси вони побігли сповістити іншим, що Христос переміг смерть. Почуте й пережите у цьому храмі, має спонукати і нас, розповідати про те, що ми тут досвідчили. Виходячи з цього храму, несімо євангельську звістку у наші домівки і виховуймо наших дітей та внуків добрими синами й дочками своєї Церкви та відповідальними громадянами. Поширюймо її у місцях нашого навчання, роботи та дозвілля, щоб розділити радість Христового спасіння з усіма нашими близькими та знайомими.

Також переконаний, що у цьому храмі кожен, хто з вірою взиватиме до Господа, зможе отримати духовне оздоровлення. Сьогоднішня євангельська благовість представляє нам два чуда зцілення, які чинить Ісус. Він повертає двом сліпцям зір і німому чоловіку мову. Оздоровлення Ісусом двох сліпців відкриває нам віру, як очі душі - духовний зір, який допомагає нам пізнавати Бога. Сліпці звертаються до Ісуса: «Сину Давидів помилуй нас». Вони не просять про оздоровлення, а про помилування. Це прохання є більшим від якогось конкретного оздоровлення. Воно стосується зцілення, помилування цілої людини. Сліпці розпізнають те, що було приховане для чисельних людей які бачили. Незрячі не бачили чуд, не могли, як всі інші, власними очима бачити те, що відбувалося. Однак внутрішнє світло віри засяяло в їхніх серцях і в цьому світлі розпізнали Христа таким, яким Він є: сином Давида, тобто Месією. Таких людей Ісус пізніше назве щасливими (блаженними): «Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Йо 20, 29).

У Святому Письмі «бачити», «бути зрячим» означає бути віруючим. Віра – це є особлива властивість людської особи проникати в глибину дійсності, бачити набагато глибше, ніж це можуть зафіксувати лише тілесні очі, і тому віра часто ще називається прозрінням, просвіченням людини. Коментуючи те що сталося, єпископ Іларій з IV століття з міста Пуатьє, каже так: «Вони побачили, тому що вони увірували, а не тому вони увірували, що побачили. Саме через те, що вони очима віри так могли проникнути в глибину цього, що діється, і побачили живого Бога, Який є перед ними, саме тому вони могли прозріти у своєму фізичному та тілесному вимірі». Так діє Господь: за нашою вірою. Наша віра є тим мірилом, яке дозволяє діяти Божій благодаті, вона зціляє людей з розбитим життям, втраченими надіями, перекресленими перспективами, поразками, тощо. Гомподь бере уламки людського життя і змінює їх на щось прекрасне і сповнене змісту, Він дає зцілення та відновлює мету життя. Важливо співдіяти з Божественним лікарем понівечених людських доль, Він завжди нас очікує у Храмі - Домі Отця - Домі свого милосердя. 

Дорогі в Христі! Дозвольте мені висловити щиру вдячність усім, хто брав участь у спорудженні храму Св. Пророка Іллі, який ми сьогодні торжественно освятили. Велике спасибі о. Ярославу, о. Василю які тут трудяться як душпастирі всі ці роки… Дякую церковній громаді, яка у нелегкі часи економічної розрухи взялися за благородну справу будівництва Божого храму. Складаю сердечну подяку архітекторам, будівельникам, жертводавцям та усім тим, хто вкладав свої кошти та працю в цю святу будівлю. Нехай цей храм буде місцем нашої постійної зустрічі з Богом. Нехай у цих стінах постійно лунає відгомін заклику славного пророка Іллі до навернення та освячення у частому прийманні Святих Тайн Покаяння та Євхаристії. На цій духовній дорозі нехай нас супроводжує Марія – Одигітрія, Путеводительниця, яка провадить наш народ і цілу Церкву назустріч Господеві. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!

+ Ярослав

4 серпня 2019 року Божого
м. Трускавець

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою

stsambir2

Архів
^ Догори