SDE

І всміхалося всім Небо. Проща до Билич [фото]

29 червня 2019
Друк E-mail
Фото Олени ДОХНЯК
"Благословення приховане в кожному змаганні, в кождій боротьбі. Варто лише пам'ятати, що змагання - не перепони на путі, а сам путь. Кроки вперед "  Мирослав Дочинець 

Нелегко прямувати праведними дорогами, де треба мати силу духу, щоб протистояти життєвим спокусам, негараздам. Але є люди, які можуть запалити чуже серце Божою іскрою, пролити світло мудрості, оживити світлим словом. Таку благодать ми черпаємо у силі світла життя великих святих і у наших духовних наставників, які з великою щирістю і ревністю доносили і доносять це нам.
Світлом, силою і невимовною радістю розпочинався суботній день 22 червня 2019 року для старосамбірчан. Вже традиційно вирушали на прощу до Билицької Богородиці, яка цьогоріч була присвячена Року родини і 30-літтю виходу УГКЦ із підпілля. 

Ця паломницька дорога була однією з найлегших. Її супроводжували: отець-декан Михайло Николин, настоятель храму святого Миколая, отець Андрій Гладкий, священик із села Воля, отець Мар'ян Топорович, отець Василь Куцик, священик із села Торчиновичі, а також невидимі провідники – митрополит Андрей Шептицький, Климентій Шептицький, Блаженний Омелян Ковч.

Слова духовних наставників впадали добірними зернами у серця прочан. Змушували замислитися над тим, що були часи, коли "стікали кроваві сльози з віч Богородиці та з ран Ісусових у закритих церквах, та ще ревніше молилися ті, хто не допустив зла до серця". Вони зуміли у своєму житті втілити заповіді любові до Бога і до ближніх. Дуже влучними є слова Марії Прокопець: "І хоч душевні рани з плином часу наче загояться, та болючі рубці в душі залишаться і ще довго відчуватимемо їх ниючий біль".

Природа вслухалася в слова священиків, молитовний спів прочан і огортала прохолодною ніжністю, а дощик, який традиційно зустрічає перед селом Конів, був Божим благословенням. Багаті українські поля чарували зеленою пшеницею, високими житами, червоними маками, ніжними ромашками. Любомир Гузар зазначав: "Треба відкидати свої немочі, щоб зустрітися з красою. Ми трошки забуваємо, що Бог проявляється також у красі. Ми замало бачимо красу природи або красу взагалі".

З великим захопленням, а також із вдячністю до людей, які проявили щиру гостинність, а це жителі сіл Засадок , Конева, Буково, прибули до чудотворного джерела - місця зцілення душевних ран, місця радості й примирення.

В душі бриніли слова пісні :"Ми є родина, ми є родина у хресті." 

Що може краще на дорозі життя згуртувати, допомогти віднайти світло любові й життєдайну присутність Бога у щоденних випробуваннях і труднощах, по- новому відкрити духовне багатство?

"Царюй на нашій землі, Владичице, 
Сіяй в Святій іконі Билицькій, 
Покров свій розстеляй над нами, 
Належим ми Тобі серцями."

Олена ДОХНЯК

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Старосамбірський деканат, Добромильський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори