SDE

У Старому Самборі відбувся майстер-клас з хорового співу та вивчення нових літургійних пісень

06 березня 2017
Друк E-mail
Фото Галини Скребцової
Наблизився дуже важливий період Літургійного року - Великий піст. Він є часом для відродження й відновлення всіх християн, що дотримуються візантійського церковного обряду. В часі Великого посту у візантійській церковній традиції з’являється дуже багато прекрасних піснеспівів. Вони глибокі, вдумливі, з таїнственним мелодичним малюнком. Дбаючи, про церковну пісенну традицію Старого Самбора, о. Михайло Николин, запросив на парафію церкви святого Миколая (Самбірсько-Дрогобицької Єпархії) викладача Львівського Українського Католицького Університету Максима Тимо, який є представником і благодійного фонду ім. Андрея Шептицького, при якому створено Школу церковного співу.

4 березня 2017 року викладач-літургіст, богослов Максим Тимо провів майстер-клас учасникам церковного хору «Дзвони Старого міста» з хорового співу та вивчення нових літургійних  пісень. Учасники хору спробували заспівати Воскресний Тропар грецькою мовою,тим самим, торкнулися пласту візантійської культури. Приймаючи дар хрещення від Візантії, Київська Церква успадкувала від неї і сам обряд. Оскільки народи, які приймали хрещення з Візантії, адаптували візантійський обряд до своїх конкретних обставин,   надаючи йому неповторного характеру, ми зосередили увагу на київській традиції, а точніше - розучили Ірмос за виданням Синодального хору: Київський наспів, вивчили Ірмос до Квітної Неділі – входу Господнього в Єрусалим, співали старовинний український ірмологічний наспів церковно-слов’янською мовою, який, став основою для твору українського композитора Д. Бортнянського.

Учасники хору «засмакували» цих піснеспівів і окрилились бажанням не тільки вивчити мелодії церковних піснеспівів, а насамперед усвідомити про що співають. Отже, вивчити мелодію і усвідомити зміст. Але і то ще не все. Найважливіше – це молитовний дух, а цього можемо навчитися, співаючи у храмах. Немаловажним є факт, що співаки хору розуміють, що вони є учасниками Літургійного дійства, яке відбувається за участю всієї церкви, адже співаємо у церкві всі: хтось тихо і невпевнено, хтось грамотно і мелодійно, а хтось лише слухає. Найголовніше, щоб глибокі духовні, а водночас і поетичні, тексти разом із вдумливими мелодіями ірмосів провадили нас молільників до кращого пізнання своєї немочі та незмірної Божої святості. Дійсно, ніщо так не підносить, не окрилює душу і відриває від земного, не змінює тілесних кайдан, не спонукає любити мудрість і зневажати все житейське як узвідений спів і гармонійно зведена Божественна пісня.

Галина Скребцова

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою
Великий піст

pist

 

Архів
^ Догори