SDE

«Ота дитина була на самому верху купола, коли будувався цей храм, а сьогодні він під тим куполом лежить», - батько новітнього Героя України Юрія

23 липня 2015
Друк E-mail
22 липня Турківщина зустріла новітнього Героя України – Юрія Міська. У храмі Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП у м. Турка відбулася міжконфесійна Панахида за блаженної пам’яті cлугою Божим Юрієм. Нагадаємо, що 20 липня 2015 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув житель м. Турки Місько Юрій Михайлович, 10.05.1988 р.н.

На молитві були присутні священики Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви. Участь у поминальному Богослужінні взяли капелани Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ – о. Михайло Коліщак та о. Тарас Кусьпісь.

о. Михайло Благун, настоятель храму, висловив спічуття родині загиблого воїна і закликав до молитви та пам’яті про Героя України. «Нехай Господь захоронить нас, щоб ми пам’ятали і ніколи не забули пам’ять отих молодих хлопців, котрі за нас із вами пішли не роздумуючи і віддали своє життя не вагаючись. Вони постійно, коли ідуть на фронт і повертаються з фронту, кажуть: «А хто піде, як не ми?», - сказав священик і поділився зворушливими словами батька загиблого бійця. «Отче, Ви знаєте, що ота дитина була на самому верху купола, коли будувався цей храм, а сьогдні він під тим куполом лежить».

Слова співчуття від імені єпископа Самбірсько-Дрогобицького, Ярослава (Приріза) висловив прот. Любомир Митник, віце-канцлер СДЄ УГКЦ. «Єднаючись з усією Україною через спільну молитву за всіх невинно убієнних героїв нашої землі, дякуємо Богові за дар земного життя Юрія, за його великі християнські чесноти віри, надії та любові. Адже, за словами Христа, немає іншої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх. Нехай Господь кріпить сьогодні родину, близьких і друзів у цьому нелегкому випробуванні».

Словами доброї та світлої пам’яті про брата поділилися рідні та близькі родичі Юрія.

Родич: Їх у родині четверо – дві сестри і два брата. Він був найменшим. Вони з батьком робили ремонти по хатах. Юрко був дуже добрим і гарним майстром. Коли не зустріне в місті – завжди запитає: «Де ідете, що робите, може, вам щось треба?».

Cестра: «Він любив маму і сестер, мав багато друзів, був дуже жартівливим. Навіть у 27 років ми кликали його Юрчик. Він був для нас тільки Юрчик. Жодного поганого слова не сказав, завжди мав свій підхід до кожного, ніколи не сварився. Його навіть хлопці в АТО кликали «Позитивчик». Він завжди і тепер, як пішов в АТО, казав: «Все буде «пучком». Все добре».

У дитинстві Юрчик часто хворів і мама «набідилася» з ним. В Армію пішов служити сам, за контрактом. Він, мабуть, хотів показати, наскільки є мужнім і хоробрим, що, незважаючи на всі хвороби, які переніс в дитинстві, все ж таки пішов служити. Ми відмовляли і не хотіли, щоб ішов на війну, але він казав: «Ні, я не можу лишатися осторонь. Мені болить душа».

Він був дуже справедливим. Ми казали, що то погана риса, та він відповідав, що глибоко помиляємося.

27 січня 2015 Юрко поїхав. Ми навіть і не знали точно, де він є. Нічого не казав. Завжди говорив молодіжним сленгом: «Все буде на позитиві, не «парся сеструха», все буде добре».

Цього місяця, 27 липня, Юрко мав приїхати у відпустку. Наш старший брат, Микола, котрий теж є зараз на війні, їздив на впізнання тіла. Він везе нашого брата, Юрка, додому в домовині».

Зазначимо, що чин Похорону відбудеться 23 липня 2015 р. у м. Турка, о 10.00, в храмі Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП.

Комісія у справах мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Теми: Комісія у справах мирян, Турківський деканат

Інші публікації за темою

LOGO ZIZD MYRIAN 2018

Архів
^ Догори