SDE

У Лаврівському монастирі на Старосамбірщині відбулась міжнародна історична конференція [фото]

11 вересня 2013
Друк E-mail
Фото Лілії ЛЕВИЦЬКОЇ
Привітальне слово до учасників конференції виголошує о. Григорій Комар, протосинкел СДЄ
6-8 вересня у Лаврівському монастирі проходила ІІ міжнародна конференція з історії читання в Україні. Конференція зібрала найвідоміших дослідників української історії та літератури з України (Олена Гузар з Тернополя, проф. Ярослав Грицак, Мар'яна Гірняк, Олена Голета, Марія Зубрицька, проф. Михайло Кріль, Віра Фрис, Олег Павлишин, Алла Середяк, Світлана Панькова, Ліліана Гентош зі Львова, Галина Бурлака, Ігор Гирич, Ярина Цимбал, Остап Середа, Олесь Федорук з Києва, ) та закордону (проф. Зенон Когут з Канади, Ярослава Мельник з Мюнхена, проф. Франк Сисин з Канади).

Виступи і дискусії були зосереджені навколо таких тем: «Мовний смак читання», «Читання як шлях до себе», «Колективне письмо і швидкісне читання: літературні практики початку ХХІ ст.», Добромильське видавництво Гербуртів та його репертуар поч. ХVІІ ст.», «Які книжки читала козацька старшина гетьманщини», «Уявлення людей «посполитих» та духовенства про дії з книжкою у церкві (за матеріалами покрайніх записів ХVІ-ХVІІІ ст. на кодексах)», «Апокрифи в Україні: крізь заборони до читача», «Читальницька революція у Мшанці на переломі ХІХ-ХХ ст.», «Vox populi: «читач із народу» як елемент текстуальної стратегії в українській літературі ХІХ ст.», «Географія Божественного і земного: Свята Земля в українській паломницькій літературі Галичини ХІХ- першої половини ХХ ст.», «Галицький Селянин і українська книжка: пошук шляхів взаємодоступу кінець ХІХ – початок ХХ ст.», «Лектура діячів українського руху Наддніпрянщини, що формувала їхню свідомість», «Порівняльна географія друкування і читання в Австро-Угорській та Російській імперії в 1880-ті роки», «Предмет невинної заздрости (до історії приватних книгозбірень Михайла Грушевського)», «Бібліотека Івана Франка як дзеркало його наукових зацікавлень» та «Книжкові світи митрополита А. Шептицького».

Одною зі складових частин наукового засідання конференції відбулась презентація в залі засідань районної ради для мешканців Старосамбірщини опублікованого видавництвом "Літопис" видання 1-го тому "Зібраних творів і матеріалів у трьох томах" галицького історика та етнографа, о. Михайла Зубрицького (1856–1919). Адже мова йде про отця Михайла Зубрицького, пароха с. Мшанець, який серед інтелігенції кінця ХІХ - початку ХХ століття вирізнявся тим, що зібрав величезну колекцію етнографічних, історичних та інших матеріалів про наш край. Не існує жодної наукової ділянки, якої не торкнулася рука цієї яскравої і активної особи.

Презентація розпочалась із привітального слова п. Ігора Макара (голови Старосамбірської районної організації «Бойківщина») та з благословення і вступного слова о. прот. Григорія Комара (протосинкела СДЄ УГКЦ). Про багатогранну діяльність наукових праць українського греко-католицького священика о. Михайла Зубрицького розповіли почесні гості: проф. Ярослав Грицак (зав. Відділу нової і новітньої історії Українського Католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка), проф. Франк Сисин (директор центру українських досліджень Канадського Інституту Українських Студій Альберта (Канада), Марія Зубрицька (проректор, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка), проф. Михайло Кріль (зав. Кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету ім.. Івана Франка), Михайло Комарницький (директор видавництва «Літопис»), Наталія Кляшторна (дослідниця Бойківського краю, письменниця). Про вшанування пам'яті о. Михайла розповів голова Товариства «Просвіта» Старосамбірщини пан Мирон Яджин. У рамках доповіді до слова також були запрошені: Зіновій Кутельмах (заступник голови райдержадміністрації), Орест Бонк (голова Старосамбірської районної ради), о. прот. Михайло Николин (декан Старосамбірський), Ігор Калинович (вчитель історії, директор Стрілківської середньої загальноосвітньої школи).

Як ідеться в анотації на мережній сторінці видавництва, до першого тому збірки, підготованої за редакцією Френка Сисина, увійшли наукові праці Михайла Зубрицького, оприлюднені в наукових журналах та збірниках. "Другий том, за редакцією Василя Сокола, міститиме автобіографію, щоденники, листи та особисті документи Михайла Зубрицького, а також бібліографію праць вченого і дослідження про нього. У третьому томі, за редакцією Френка Сисина, буде вміщено статті, які з'явилися в газетах, часто в повідомленнях про поточні справи. Кожен з томів супроводжує вступ, географічний та іменний покажчики. У публікаціях праць та матеріалів збережено оригінальну орфографію".

О. Зубрицький залишив нащадкам більше 360 наукових праць – серед них 220 газетних дописів, що сьогодні є неоціненним джерелом для дослідників бойківського минулого. Його цікавило все – господарські справи мешканців навколишніх сіл, складна соціальна структура, що різнилася від села до села, земельна власність – отець зібрав 220 документів, найстаріші з яких сягають XVII ст. Писав він і про поточні події, як то епідемію холери чи розповсюдження тютюну. Надзвичайно цінував усну та матеріальну культуру селян: збирав народні пісні, залишив чудові рисунки будов, одягу. Також займався історією духовенства та збирав апокрифи XVII-XVIII ст. Отець Зубрицький був членом НТШ і вступав у творчу полеміку із Франком щодо мети та напрямку роботи Товариства. Завдяки йому була організована до Мшанця етнографічна експедиція НТШ, де було записано безліч матеріалів та зроблено близько 400 знімків. Отець Зубрицький також докладав немало зусиль, щоб зберегти та показати світові шедеври народного мистецтва. Так, експонати зі Мшанця є в музеях Базеля і Відня, а у Львівському Національному Музеї зберігається картина "Страшного Суду" з Мшанецької церкви, що датується кінцем XV – початком XVI ст.

Повідомила
Лілія Левицька

ФОТОРЕПОРТАЖ

Автор світлин - Лілія ЛЕВИЦЬКА


Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори