_300_270.jpg)
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що під час святкових днів Христового Різдва, ми в різний спосіб звеличуємо це Таїнство (див. повний текст проповіді). Зокрема боголюбивий та працьовитий український народ оспівує та величає Світле Різдво Христове в колядках, якими ми взаємно вітаємось в цих днях. "Однак протягом різдвяних свят згадуємо і про сумні, трагічні події. Чуємо про невинно вбитих вифлиємських дітей, що стали жертвами страху та злоби іродової, а їх смерть є пророцтвом про смерть Христову. Сьогодні ж згадуємо про первомученика й архидиякона Стефана, що загинув, бо свідчив про Господа Ісуса, якого відкинули «будівничі» Ізраїля", - зауважив проповідник.
За словами єпископа, єдиним джерелом про життя первомученика Стефана є Святе Письмо, яке називає його «чоловіком, сповненим віри та Духа Святого» (пор. Ді. 6,5). "Архидиякон Стефан не був з числа Христових апостолів, але є першим великим свідком Господа. Зрештою, слово «martire», яке ми перекладаємо як «мученик», етимологічно має значення «свідок», тобто говорить про тих братів і сестер, хто своїм життям показує нам Ісуса Христа, який переміг зло милосердям", - додав владика Ярослав.
Як один із семи перших дияконів св. Стефан голосив слово Євангелії. "Великому божественному успіху його проповіді спротивилась ненависть єврейських законовчителів. Хитрістю, лукавством та неправдивими свідченнями вони змалювали перед суддями фальшивий образ первомученика як зневажника Бога і Його пророка Мойсея", - зазначив єпископ.
Однак своїм богословським роздумування над стосунками Бога і людини протягом старозавітної історії, святий Стефан демаскував всю духовну верхівку суспільства, привселюдно викриваючи заглушену нею в совісті правду про постійний опір єврейських законовчителів Богові та вбивства ними посланих пророків. "Звичайно, такій Христовій переслідуваній правді про людську історію та злодіяння не могло бути місця в свідомості наставників народу. Закриваючи свої вуха, вони відвели Стефана за місто, де жорстоко каменували", - додав владика Ярослав.
Далі єпископ зауважив, що нам складно збагнути всю внутрішню напругу, страшну внутрішню духовну боротьбу, яку відчув цей мученик під час терпінь, страждань і смерти. "Це не миттєва реакція, це – багаторічна праця над собою, правдиве розуміння свого покликання, викристалізувана віра і вірність їй аж до смерти. Завдяки цим божественно людським чеснотам, святий Стефан волів умерти, ніж покинути вчення свого Спасителя", - наголосив проповідник. Владика Ярослав додав, що свідченням правди, яку проголошував святий мученик диякон, було його лице, що ясніло Божими променями, як колись обличчя Мойсея, про котрого він говорив слухачам.
Наприкінці проповіді архиєрей зазначив, що празник святого первомученика Стефана недаремно поміщений після світлого празника Різдва Христового. "Господь і Бог наш у своєму Різдві став людиною, аби віддати своє життя за всіх людей, заради свідчення їм іншого, богоподібного, християнського життя. А святий Степан, ставши першим Христовим мучеником, подібно до Нього, робить Богу те, що Господь зробив для кожного з нас: свідомо й добровільно віддає своє життя за Господа, свідчачи правдивого Бога, Того, який відкрився людям у Христі", - сказав у підсумку проповідник.
Після завершення богослужіння владика Ярослав привітав нововисвяченого ієрея Тараса з отриманням тайни священства та подякував його батькам, родині і духовним наставникам, які товаришували йому на цьому шляху.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
