Невипадково перша частина фестивалю – молитовна хода – розпочалася від храму Блаженних мучеників Северина, Якима і Віталія. Це місце пам’яті і пошани ієромонахів дрогобицьких. «Ми йшли і молились до наших покровителів. До них і з ними, адже вони були добрими пастирями свого народу, усіх сімей» - зі зворушенням говорив Владика Григорій. Наш Владика, як справедливий і далекоглядний батько, також наголошував на серйозних загрозах тогочасній сім’ї:«Подруги не розуміють основних зобов’язань, які беруть на себе, укладаючи християнську сім’ю». Наступним важливим моментом було прохання про заступництво до ікони Божої Матері «Милосердя Двері». Далі вже, з палкими словами нашого єпископа: «Як ми нині не захистимо українську сім’ю і родину, то завтра втратимо Україну!», ми рушили свідчити свою позицію вулицями міста.
У цій ході, у кожному слові ієреїв, у кожному стиху акафісту чи в куплеті пісні було щось важливе. Сама хода, маршрут якої пролягав біля святинь Дрогобича, тримала усіх у стані призадуми. Складалося таке відчуття, ніби це необхідні зупинки-стації перед прибуттям на торжественне дійство. Дорогою Господь устами священників закликав розуміти і шанувати святість таїнства подружжя.
Біля відкритих дверей Божого милосердя кафедрального собору урочисто закінчився марш за життя. Молоді люди відклали плакати і гучномовці, та кожен розумів, що це не завершення. Насправді це був тільки початок духовної ходи, визнання цінностей, поглядів та свідчення своєї віри.
Під небом Дрогобича відбулася концертна програма. Зразкові ансамблі пісні і танцю, виступи хорів, найрізноманітніші майстер-класи і ще довгий-довгий список атракцій. За усім цим стояла велика праця і любов, з якою вона була зроблена.
Якось звично бачити християн у церкві на Літургії чи на прощі, але наскільки приємно бачити їх на святкуванні. Забава без спиртного, лайливих слів і з музикою, яка має сенс. Свідченням того стали імпровізовані коломийки молоді під музику київського християнського гурту «КАНА».Сама назва гурту говорила про себе і своє покликання. Забава радості, на якій був присутній сам Господь. Весілля у Кані Галилейській, яке відбувалося на площі Ринок міста Дрогобича.
Наталя Кривейко
ФОТОРЕПОРТАЖ
Автор світлин Степан ПАВЛІШАК
ФЕСТИВАЛЬ РОДИНИ У ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ ОРГАНІЗАТОРІВ ТА ГОСТЕЙ
Чи потрібно організовувати такі заходи щороку у Дрогобичі?
О. Василь Нестер (голова Комісії у справах родини СДЄ УГКЦ):
Обов’язково потрібно. Ми бачимо, що цього року Господь благословив цей захід гарними учасниками, організаторами і просто великою кількістю людей. І так виглядає, що для всіх це є важливо.
Отче, чи відбувалися вже подібні заходи в нашій Церкві і чи плануються в інших містах України?
Пам’ятаємо міжконфесійну велику ходу – марш «За життя» в Києві, велелюдну ходу в Івано-Франківську; наші побратими, Стрийська єпархія, також організовувала подібне.
Уявіть собі, що можете передати месидж фестивалю на всю Україну. Що Ви можете засвідчити?
Катерина Романишин – (організатор):
Я б хотіла сказати, що жити з Богом радісно. Хоча зараз сумний час, час війни в Україні. Та любов Божа – тиха і така, що торкає серця. Вона дасть сили пережити той складний момент. Більше радості і ми переможемо!
А чому саме у форматі фестивалю, ходи і т.п.?
Ми хотіли, щоб це виглядало як весілля, ніби свого роду шлюб. Так і відбувалося в нас. Це була молитовна хода, розважання над Євангелієм про весілля в Кані Галилейській. Тоді запрошують гостей маршем до столу. В нас тут був і стіл, і танці. Хотілося, щоб та подія, що про неї читалося в Євангелії, справдилася у житті. І це правдиве Боже слово відбулося сьогодні, і це свято – перетворення води. Ми самі сьогодні були як слуги: носили багато води (сміється). І ми надіємося, що смак цей залишиться. Смак того прекрасного вина і відчуття Божої присутності.
Перед творення доброї справи завжди знайдуться якісь перешкоди. Що було найбільшою перепоною для вас – організаторів?
Світлана Пацай (організатор):
Знаєте, чим швидше до запланованої дати, тим важче. З’являлися такі ситуації, що просто хотілося сказати «Я більше не можу». Та все ж ми хотіли, щоб це свято відбулося в Дрогобичі. Задумувалося, щоб люди побачили ті родини, котрі хочуть жити таким християнським життям і розповсюджувати від того радість на всі усюди.
Цей концерт у Дрогобичі чимось відрізнявся від ваших концертів у інших містах?
Христина Підлісецька (солістка гутру «КАНА»):
Насправді, кожен концерт є різний і цей також не виняток. Він був зовсім інший, мав свою атмосферу. Ми абсолютно не очікували, що стільки людей нас тут знає. Для нас це було дуже приємною несподіванкою. І, взагалі, вся та громада, що організовувала це дійство, - це люди серця. Цю акцію вони зробили дуже вдало. Для мене це теж свідчення того, що потрібною є та справа, яку ми робимо.v
- У Дрогобичі помолились за жертв Голодомору [фото]
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]
- У с. Букова урочисто відсвяткували 100-ліття храму святого великомученика Димитрія [фото]
- Владика Ярослав освятив стінопис храму Різдва св. Івана Хрестителя в м. Дрогобич [фото]
- У Дрогобичі відсвяткували День катехита [фото]
