Звертаючись до вірних з проповіддю, єпископ наголосив: «Кожна Свята Літургія — це пережиття глибокої духовної реальності, коли в спільній молитві до Всевишнього єднається Небесна і Земна Церква». Саме цю дійсність в очевидний спосіб пережили в Х столітті християни Константинополя. Святий Андрій Юродивий під час молитви у храмі, піднявши очі до неба, побачив як Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом в оточенні ангелів і сонму святих, ступає повітрям над вірними, що молитовно благали про заступництво перед ворогами, які напали на місто. Богородиця молилася довгий час, а потім підійшла до престолу, зняла з себе сяюче покривало, яке носила на Пречистій Своїй голові, й розпростерла його над молільниками. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Далі проповідник наголосив, що «образ Покрови Пресвятої Богородиці, яким вона покрила всіх людей у церкві — це образ її заступництва за нас, грішних і безпомічних». Подія Покрови не була поодиноким явищем. «Це щоденна реальність, яку переживають вірні християни», — наголосив єпископ. Завдяки Покрову Пресвятої Богородиці наша слабка людська молитва скріплюється її заступництвом і доноситься до Божого Престолу.
Відтак владика Ярослав сказав, що історія християнства підтверджує: «Впродовж віків Пречиста Діва Марія допомагала людям, робить вона це й сьогодні, заступаючись за нас у різних чудотворних місцях — у Люрді, Фатімі, Зарваниці, Грушові, Самборі тощо». Єпископ закликав вірних в подячних молитвах звеличити Пречисту Діву за все, що вона вчинила для нашого народу.
Після завершення богослужіння владика Ярослав привітав о. Володимира Боднарчука (адміністратора парафії) та вірних з храмовим святом і 20-літнім ювілеєм заснування парафії. Єпископ також привітав усіх воїнів і ветеранів визвольних змагань з Днем захисника України.
Відтак відбулась поминальна молитва за полеглих українських воїнів. Після цього владика Ярослав освятив пам'ятник воїнам Української повстанської армії, який було споруджено на пагорбі поруч з храмом на кошти Андрія Кульчинського. Автор і виконавець - львівський скульптор Юліян Квасниця.
о. Олег Чупа,
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ