Святкування розпочалися з привітання прочан, що прибули з Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини. Паломники багаточисельно прибували до Губич: хто автобусами, хто громадським транспортом, а хтось і пішки, як наприклад, громада з с. Ластівка Турківського району. До м. Добромиля, що неподалік Губич, зійшлися паломники з навколишніх сіл.
Декан Добромильський о. Павло Коляса, священики Володимир Яцула, Андрій Древняк, Тарас Стецко разом з прочанами вирушили пішою ходою до Губич, несучи чудотворну ікону Богородиці Пацлавської та мощі блаженного Йосафата Коциловського. Цей святий, будучи Єпископом Перемишльським, дбайливо опікувався Пацлавською Кальварією, тому його мощі в Губичах – це повернення батька до свого духовного чада.
Від братньої могили в с. Губичі прочани рушили Хресною Дорогою до старовинної «Пастушкової Церкви». Молитовні розважання були укладені згідно богословського осмислення історії, за текстом (ще не виданої) книги священика Михайла Олійника «Історія кальварії пацлавської та чудотворної ікони». На місці одинадцятої стації, де за переказами в XVII ст. об’явилася Богородиця та виникло джерело, відбулося водосвяття.
Божественну Літургію очолив декан Добромильський отець Павло Коляса у співслужінні 30 священнослужителів. Зі словами проповіді до прочан звернувся ректор Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Тройці о. Микола Витівський.
Після Літургії адміністратор парафії с. Губич ієрей Андрій Устрицький подякував Богу та усім прочанам за те, що прибули прославляти Пацлавську Богородицю та просити миру. Священик наголосив, що важливою є присутність серед громади святих мощей блаженного Йосафата Коциловського. Отець Андрій попросив присутніх молитись за розвиток цього святого місця, яке є одним з найдавніших паломницьких центрів Галичини. Його історія сягає XIV ст. Він також запросив до участі у відновленій прощі, яка відбудеться 14 вересня (празник Симеона Стовпника). Священик дав паломникам «домашнє завдання»: прийти наступного року та привести з собою ще хоча б двох нових паломників.
Радісними спогадами поділилася з усіма жителька Добромиля Віра Куць: «Я не думала, що зможу вітати тут нині блаженного Йосафата (мощі, якого були присутні в храмі), так як колись, ще дівчинкою, вітала його живого у Добромильському монастирі».
На закінчення усіх прочан запросили на традиційне губицьке частування. Немов у євангельському чудесному нагодуванні Господом великої кількості людей, парафіяни (20 родин) самотужки за сприяння жертводавців, нагодували п’ять тисяч народу.
За повідомленням учасників прощі
- У с. Букова урочисто відсвяткували 100-ліття храму святого великомученика Димитрія [фото]
- Відбулась загальноєпархіальна проща до Пресвятої Богородиці, прославленої у Пацлавській чудотворній іконі [фото]
- У Добромилі відбулись великопосні реколекції [фото]
- У Нижанковичах вшанували 400-ті роковини мученицької смерти св.Йосафата [фото]
- Відбулася проща до Української Кальварії [фото]
