SDE

У м. Львові поховали о. Василя Сеника [фото]

09 квітня 2014
Друк E-mail
Фото прес-служби СДЄ
9 квітня преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, очолив похоронні відправи за бл.п. о. Василем Сеником, який переставився до Господа на празник Благовіщення. У храмі Архистратига Михаїла (м. Львів) у співслужінні єпархіального духовенства владика відслужив Божественну літургію та чин священичого похорону.

Під час проповіді єпископ, відштовхуючись від слів євангельського читання: «Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя» (Йо.5,24), - наголосив на важливості слухання Божого Слова та віри у житті християнина. За словами владики, той, хто прислухається до Божого слова, «не зазнає смерті», а «від смерті переходить до життя». Зокрема, архиєрей сказав: «Звернімо особливу увагу на слова Апостола Павла: "Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих часів він говорив до нас через Сина" (Євр.1,1-2). Тому стараймося почути Бога, який "багаторазово й багатьма способами" промовляє до нас, зокрема на молитві».

Вічне життя здобуваємо й завдяки вірі, тому владика Ярослав зазначив: «Віра – це дар Божий, який потрібно отримати. Отримання цього дару можливе через слухання. Ми слухаємо розумом і слухаємо серцем. Дар віри опирається на знання, пізнання і зберігається у серці людини».

Єпископ також зазначив, що кожна людина у житті зустрічається з різними випробуваннями. Євангельська розповідь про подію на Голготі показує нам, що різною є постава людини щодо хреста, який їй зустрічається у житті. Господь мовчить на богохульство розбійника, який не вмів з гідністю прийняти випробування, натомість увіковічнює у своєму Царстві доброго розбійника (пор. Лк.23, 43), який молитовно промовляє до нього словами псалмопівця: «Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство» (Лк.23, 42, пор. Пс. 25,6-7 і Пс. 106, 4).

У своєму слові владика Ярослав коротко зупинився на життєписі блаженної пам'яті о. Василя Сеника. У часі легалізації УГКЦ він став одним із перших священиків на Турківщині, які повернулися в лоно Церкви своїх предків. У ті часи лише декілька священиків обслуговували громади греко-католиків цілого району. На період душпастирювання о. Василя випало представлення нових парафіяльних священиків і закладення наріжних каменів під храми на Турківщині. Він домігся у влади м. Турки передачі громаді будинку для проживання священика. Його стараннями у цьому місті греко-католикам була виділена ділянка для будівництва мурованого храму та плебанії. Сам покійний о. Василь заклав наріжний камінь і розпочав будівництво храму. Владика заначив, що о. Василь Сеник залишався доброю людиною, хоча й багато терпів через стан свого здоров'я та обставини життя. На завершення владика подякував усім, хто супроводжував покійного о. Василя у його земній подорожі, допомагаючи та підтримуючи його словом чи ділом.

Поховали о. Василя Сеника у с. Сокільниках біля Львова.

ФОТОРЕПОРТАЖ
 

Теми: Турківський деканат, Мокрянський деканат, похорон, Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори