Опис і богословське пояснення Ювілейної ікони Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ

Ювілейна ікона має глибоке богословське значення і відображає особливість Єпархії. Центральною постаттю на ній є Пресвята Богородиця як Оранта і Покров, яка є Молитовною Заступницею і Покровителькою Христової Церкви, в тому числі й місцевої Церкви – Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. По обох сторонах «Чеснішої від херувимів і незрівнянно славнішої від серафимів» зображено постаті двох ангелів, які не тільки представляють «небесні сили безтілесні» - служителів при Божому Престолі і ангелів-хоронителів людей, але й є частиною Тріумфуючої Небесної Церкви. Пречиста Мати Божа і Мати Церкви стоїть на хмарах, які символізують небесний світ, і своїм Омофором покриває Божий люд Земної Воюючої (Мандрівної) Церкви, який символічно представлений вірними різних станів і родів занять – єпископ, священик, диякон, селянин, робітник, військовий, чоловіки, жінки, діти, молодь, старші, неповносправні. Над цими особами, які тримають в руках розгорнутий сувій з уривком богослужбового гімну «Діва десь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу…» (Богородичний, гл.3), височіють куполи та видніється фасад катедрального собору Пресвятої Трійці у Дрогобичі (зліва) і прокатедрального храму Покрови Пресвятої Богородиці у Самборі (справа) – двох головних храмів Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, які репрезентують усі храми Єпархії, в яких вірні збираються на літургійну молитву, що з розрізнених індивідуумів чинить їх частиною Христового Тіла - Церкви. На полях ювілейної ікони розміщено 6 Богородичних ікон з офіційних відпустових місць Єпархії – Самбірська, Билицька, Пацлавська (Губицька) (зліва, зверху вниз), Грушівська, Рудківська, Тишківська (справа, зверху вниз). Під ними зліва - ікона преподобних священномучеників Северина (Бараника), Якима (Сеньківського) і Віталія (Байрака), які душпастирювали і загинули на території Єпархії; справа - ікона священномучеників Йосафата (Коциловського) та Григорія (Лакоти), правлячого архиєрея і єпископа-помічника Перемиської Єпархії, однією зі спадкоємиць якої є Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ. Ці священномученики постраждали з рук безбожної радянської влади за вірність Христу і Його заповіді «Щоб усі були одно» (Йо.17,21) та є молитовними заступниками Божого люду Єпархії. Детальніше...

У храмах Самбірсько-Дрогобицької Єпархії освячено копії Ювілейної ікони

25 лютого 2018 р.Б., у Першу неділю Великого Посту, згідно з благословенням єпархіального єпископа, у храмах Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ відбулося посвячення копій Ювілейної ікони, яка написана спеціально з нагоди святкування 25-ліття Єпархії. Ці парафіяльні урочистості – черговий захід на відзначення єпархіального Ювілею, який був проголошений преосвященним владикою Ярославом 14 січня 2018 р.Б. Дата освячення копій ювілейної ікони вибрана невипадково, адже у Першу неділю Великої Чотиридесятниці Східні Церкви відзначають торжество над єрессю іконоборства. Передбачається, що освячені копії цієї ікони паломничатимуть домівками парафіян, і це стане спонукою для глибшої духовної застанови та поглиблення молитовного життя кожної християнської родини. Ювілейна ікона має глибоке богословське значення і відображає специфіку єпархії. Центральною постаттю на Ювілейній іконі є Пресвята Богородиця, яка є Молитовною Заступницею і Покровителькою Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Своїм Покровом Пречиста покриває Божий люд, який символічно представлений вірними різних станів і родів занять (єпископ, священик, диякон, селянин, робітник, військовий, діти, молодь, старші, неповносправні). Над цими особами, які тримають в руках сувій з текстом «Діва десь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу…», височіють куполи  і фасад катедрального собору Пресвятої Трійці у Дрогобичі (зліва) та прокатедрального храму Покрови Пресвятої Богородиці у Самборі (справа). На полях ікони розміщено 6 Богородичних ікон з відпустових місць Єпархії – Самбірська, Билицька, Пацлавська (Губицька) (зліва зверху вниз), Грушівська, Рудківська, Тишківська (справа зверху вниз). Під ними зліва - ікона преподобних священомучеників Северина (Бараника), Якима (Сеньківського) і Віталія (Байрака), які душпастирювали і загинули на території Єпархії; справа - ікона священномучеників Йосафата (Коциловського) та Григорія (Лакоти), правлячого архиєрея і єпископа-помічника древньої Перемиської Єпархії, однією зі спадкоємиць якої є Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ.         Детальніше...

Теми реколекційних наук з нагоди ювілейного року 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ

I. РЕКОЛЕЦІЇ ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ І. Вступ // Мета реколекцій // Св. Писання про Ювілей // Заклик до покаяння. ІІ. «Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Йо.1,14) // Церква – місце перебування Бога з нами // Ми є Церква // Ми у Церкві – Христовій, Католицькій, УГКЦ, місцевій (єпархія), парафіяльна спільнота // Наша місія у Церкві // Храм – дім Божий // Храм - місце зустрічі з Богом // Богословіє храму // Родина – домашня Церква. ІІІ. Ми - храм Бога живого, храм Духа Святого // Образ Божий – підстава гідності і цінності людини // Гріх нищить храм Божий // Загрози людській гідності: «Я – образ несказанної твоєї слави, хоч і ношу язви гріховні…» (аборти, вбивство, куріння, пияцтво, наркотики, розпуста - гендерна ідеологія) // Потреба нашого оздоровлення – відновити ікону-образ. IV. Відповідь Бога на гріх людини – милосердя // Старозавітні пророцтва про Боже милосердя // «Бог так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» // св. Павло: «Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення» (Гал 4, 4-5) // «Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес» - Символ віри // Хрест – знак людського/мого гріха, але передовсім знак Божої милосердної любови, яка вже в яслах заявила про себе (Дитя сповите похоронними полотнами, лежить в гробі) // Бог сходить з неба задля МЕНЕ і задля МОГО спасіння. Вдячність Богові за Його любов. V. Навернення // Бог є джерелом добра // Уособлене зло - диявол є джерелом зла батьком брехні // Оздоровлення через Св. Тайни – Сповідь і Євхаристія // Прийміть і їжте. Не відкидати Божий дар, не нехтувати Божим запрошенням // Неділя – День Господній // Правильно святкувати (не просто нічого не робити) // Молитва не тільки у храмі, але й приватна та родинна VI. Потреба духовного зростання після навернення: «Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.”» (Лк.11,24-25) // Блаженства як дорога до щастя // Взірці духовного подвигу – святі і блаженні (преподобні, мученики, ісповідники, святителі, безсрібенники…) // Подвижники нашого народу і єпархії – наші помічники та заступники на дорозі до святості // Богородиця (Пресвята, Пречиста, Преблагословенна) – взірець вірності Божій благодаті.     ІI. РЕКОЛЕКЦІЇ ПЕРЕД ПАСХОЮ І. Ціль реколекцій // Св..Писання про Ювілей // Заклик до покаяння ІІ. Людина образ і подоба Божа // Гідність людини // Бог виписує в людині ікону свого образу // Людина перед іконою // Святі – досконалі ікони (преподобні, мученики, ісповідники, святителі, безсрібенники…) // Подвижники нашого народу і єпархії – наші помічники та заступники на дорозі від образу до подоби // Богородиця (Пресвята, Пречиста, Преблагословенна) – взірець вірності Божій благодаті. ІІІ. Правдива свобода людини – святість. Гріх – рабство // Гріх - зло у виді добра // Гріх нищить образ Божий в людині // Загрози людській гідності «Я – образ несказанної твоєї слави, хоч і ношу язви гріховні…» (аборти, вбивство, куріння, пияцтво, наркотики, розпуста - гендерна ідеологія) // Заповіді Божі – дороговкази на шляху до життя з Богом. IV. Любов Божа як відповідь на людський гріх // Полюбивши своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця (Йо 13, 1) // Страждання Христові – доказ Його вірної до кінця любові // Хресна дорога – дорогою Божої любови і Божого милосердя // Хрест – знак людського гріха і знак безконечної і всеперемагаючої Божої любови // «Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. … Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані» (Іс 53, 4-5) // «Споглядатимуть на Того, кого прокололи» (Йо 19, 36) – споглядання наших особистих ран і ран нашого народу в ранах Христових; споглядання Божої любови у Христі Розп’ятому, любови, яка зціляє усі наші рани. V. Бог мене бачить (Неділя 32; 1 посту) // Молитва // Покаяння і прощення // Тайна Сповіді і Євхаристії // Христова Жертва // Хрест Ісуса Христа // Мій хрест // Воскресіння // Святкування Пасхи // Неділя – щотижнева Пасха // Участь у святкових і недільних богослужіннях // «Прийміть і їжте» - не відкидати Божий дар, не нехтувати Божим запрошенням // Правильно святкувати (не просто нічого не робити) VI. Бог зціляє розбите людське життя // Година народження свободи – зустріч з Богом // Церква // Церква – місце перебування Бога з нами // Ми є Церква // Ми у Церкві – Христовій, Католицькій, УГКЦ, місцевій (єпархія), парафіяльна спільнота // Наша місія у Церкві // Родина – домашня Церква // Бути свідками Ісуса у світі.   ІІІ. РЕКОЛЕКЦІЇ ПЕРЕД ХРАМОВИМ ПРАЗНИКОМ Взірець 1 І. Вступ // Мета реколекцій // Св. Писання про Ювілей // Заклик до покаяння ІІ. Празник – спогад про освячення храму // Богослов’я храму і його частин // Храм – дім Божий // Храм - місце зустрічі з Богом // храм – маленька Церква // Церква – місце перебування Бога з нами // Ми є Церква // Ми у Церкві – Христовій, Католицькій, УГКЦ, місцевій (єпархія), парафіяльна спільнота // Родина – домашня Церква ІІІ. Ми - храм Бога живого, храм Духа Святого // Образ Божий – гідність людини // Гріх нищить храм Божий // Загрози людській гідності «Я – образ несказанної твоєї слави, хоч і ношу язви гріховні…» (аборти, вбивство, куріння, пияцтво, наркотики, розпуста - гендерна ідеологія) // Потреба нашого оздоровлення – відновити ікону-образ ІV. Відповідь Бога на гріх людини – милосердя // Старозавітні пророцтва про Боже милосердя // «Бог так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» // Св. Павло: «Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення» (Гал 4, 4-5) // «Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес», - Символ віри // Хрест – знак людського/мого гріха, але передовсім знак Божої милосердної любови, яка вже в яслах заявила про себе (Дитя сповите похоронними полотнами, лежить в гробі) // Бог сходить з неба задля МЕНЕ і задля МОГО спасіння. Вдячність Богові за Його любов. V. Навернення // Бог є джерелом добра. Уособлене зло - диявол є джерелом зла батьком брехні // Оздоровлення через Св. Тайни – Сповідь і Євхаристія // Таїнство любови. Служити, віддати своє життя, стати хлібом для інших. Протилежність байдужості // Бути свідками Ісуса у світі // Моє служіння іншим – участь у парафіяльному житті, допомога потребуючим, порада, свідчення, напоумлення… VІ. Потреба духовного зростання після навернення Лк.11,24-25: «Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше”» // Блаженства як дорога до щастя. // Взірці духовного подвигу – святі і блаженні (преподобні, мученики, ісповідники, святителі, безсрібенники…) // Подвижники нашого народу і єпархії – наші помічники та заступники на дорозі до святості // Богородиця (Пресвята, Пречиста, Преблагословенна) – взірець вірності Божій Взірець 2 І. Вступ // Мета реколекцій // Св. Писання про Ювілей // Заклик до покаяння ІІ. Храм серед людей - знак присутності Бога серед свого народу // Бог навідався до народу свого // Перше ніж постала думка про спорудження храму, Бог зробив крок назустріч людині, бо остаточно Бог «викликає у вас бажання і діяння» (Флп 2, 13) // Храм - місце прослави Бога. ІІІ. Дорога до храму починається від заходу, від притвору і провадить до Сходу, до святилища – вказівка на покликання кожної людини до святості // св. Іриней Ліонський: «Слава Божа – жива людина» // Ісус Христос: «Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні». ІV. Подібно як Марію Єгипетську щось стримувало перед входом до церкви в Єрусалимі, так само і на нашому шляху до Бога, до святості стоять перешкоди: гріхи // Перший крок до святилища – притвор, покаяння // Це покаяння ми пережили у нашому Хрещенні, але нам постійно загрожує спокусник, то ж слід вчитися жити постійним духом навернення і покаяння. V. Що нам дає Хрещення? – Віру. А що дає віра? – вічне життя // Віра родиться від слухання Слова Христового, каже св. Павло // У храмі проголошується Слово Боже, слово життя // Притча про сівача, Вважайте, отже, як слухаєте // Важливість слухання Божого Слова і читання Його вдома. VІ. Нава – життя в народі Божому – з Церквою // Ми є Церква // Ми у Церкві – Христовій, Католицькій, УГКЦ, місцевій (єпархія), парафіяльна спільнота // Родина – домашня Церква // Церква – не тільки сопричастя з земною, але й з небесною Церквою – святими і померлими в Бозі (цвинтар навколо храму) // Святі і Пресвята (Богородиця), Покровитель храму // Святі - це Втілене Євангеліє, тому споглядання їхнього життя є найкращою наукою віри для кожного парафіянина. VІІ. Святилище – місце святого // «Будьмо уважні. Святеє святим!» // Євхаристія – серце і вершина християнського життя, джерело Божої благодаті і Божої любові для кожного віруючого // Участь в Службі Божій – привілей, а не обов’язок // Вдячність Богові – Євхаристія – подяка // Ювілей чи храмовий празник це - завжди гарна нагода прославити Бога і подякувати Богові і один одному за ті дари, які ми отримуємо тут у храмі Божому, у цій парафії. VІІІ. «В мирі вийдім!» - вихід з храму не означає закінчення богослуження. У храмі Бог у своїй любові служить нам, поза храмом ми маємо служити Богові у наших ближніх // Бути живою парафіяльною спільнотою означає служити нашим ближнім у дусі милосердної любові // Сім діл милосердя щодо душі і сім діл милосердя щодо тіла.   Детальніше...

Проголошено Ювілейний рік з нагоди 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії [відео]

14 січня декретом владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, відбулось проголошення Ювілейного року з нагоди 25-ліття Самбірсько-Дрогобицькій єпархії. Ювілейний рік триватиме з 14 січня 2018 року Божого по 13 січня 2019 року Божого. Детальніше...