SDE

Захисний плащ святого Юра над Дрогобичем та Україною

08 травня 2017
Друк E-mail
www.protruskavets.org.ua
Навіть відпочиваючи, підтримуй наше військо і наших воїнів. Таке гасло взяли собі на озброєння організатори фестивалю «Плащ Юра» в Дрогобичі, волонтерська спільнота Дрогобича.

Церква святого Юра в місті Котермака – древня і наповнена особливою атмосферою. Намолена віками, оздоблена давніми українськими митцями, скромна і водночас величава у своєму поважному віці та горда своїм покровителем.

Святий Юрій-Змієборець – дуже поважаний в українському народі. Він уособлює захисника, який готовий вбити ворога, пронизати його своїм списом, захищаючи рідних людей і рідний край. І хоча в Україні День захисника Вітчизни відзначають на інше релігійне свято, Покрови Пресвятої Богородиці, та святий Юр – це власне той, з кого беруть приклад вірні захисники України теперішніх непростих часів.

Хоча фестиваль «Плащ Юра» розпочався в Дрогобичі ще 4 травня, та перші два дні заходу зібрали майже винятково мистецькі кола. Арт-студії під відкритим небом, розписи, арт-акції, перформанси та ленд-арти зібрали в першу чергу тих, хто добре розуміється на образотворчому мистецтві і, як кажуть, може й інших оцінити, і себе показати.

Зате на самого Юрія, 6 травня, до старенької церковці на вулиці Солоний Ставок валом повалили дрогобичани. Святу Літургію тут попровадив отець Тарас Гарасимчук, щедро покропив усіх свяченою водичкою, і хмари розступилися. Аж до вечора світило та гріло ясне сонечко, а землиця, рясно напоєна дощами, видавала цілюще зело.

Хоча вже наступного дня, у неділю, 7 травня, погода явно погіршилася, проте для фестивалю це не стало перешкодою. В приміщенні церковці пройшов концерт класичної духовної музики (сопрано Наталія Дитюк, віолончель Ярослав Мигаль, партія фортепіано Олена Владиславська). Організувала концерт знана на Дрогобиччині та поза межами регіону волонтерська сім`я Лева Скопа та Тетяни Думан, а ведучою теж була волонтерка, актриса Львівського обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича Олександра Возняк.

Вечірній молебень у церкві став фінальним акордом «Плаща Юра». Але відгомін фестивалю ще довго гуркотітиме Дрогобичем та Україною, немов відлуння грому. Хоча певні сили намагалися докласти всіх зусиль для применшення ваги заходу, та добро традиційно перемогло зло.

Символічною є ікона, намальована на нашому національному стязі – святий Юрій-змієборець знищує червоного московського дракона. Цей образ буде відправлений на схід, аби зміцнити віру наших воїнів у те, що перемога обов’язково буде за нами. А ще ця ікона є застереженням для всіх сил, які полакомилися на легкі москальські грошенята – прощення не буде! За зраду України, за деструктивні дії з очорнення волонтерів, воїнів і всього українства нашим хруням колись доведеться все-таки відповісти. Якщо не перед судом людським, то на Суді Божому.

Плащ Юра нехай дає силу та наснагу нашим воїнам, терпеливості і віри волонтерам, нехай закриває від ворожих стріл та куль рідну неньку-Україну. В день пам`яті загиблих у ІІ світовій війні маємо пам’ятати і про тих, хто гине тепер – кожного дня, не пускаючи злобних кремлівських карликів вглиб нашої території. І нехай їм, нашим захисникам, допомагають «Святий Юр та Пречиста Мати», як про це співається у відомій українській пісні…

www.protruskavets.org.ua
Володимир Ключак

Теми: Катедральний собор

Інші публікації за темою

grushiv

Архів
^ Догори