SDE

У храмі Св. Миколая в Старому Самборі проходили реколекційні науки

05 квітня 2017
Друк E-mail
Фото Олени ДОХНЯК
«Родина, що спільно, свято й добре молиться, буде мати благословення з неба, буде мати взаємну любов та легко буде поборювати всі труднощі й непорозуміння, які могли би псувати життя родини» (Андрей Шептицький).

Останні березневі дні для мешканців Старого Самбора були особливими. Парафіяни Старосамбірського деканату УГКЦ у часВеликого Посту мали нагоду  послухати реколекційні науки у храмі святого Миколая на тему: «Сім’я і родина – школа сімейного життя». Духовні повчання проводив о. Григорій Швед.

Дуже часто ми чуємо твердження, що сім’я – це основа суспільства. І хоч ці слова такі звичні для сучасних людей, однак не кожному дано зрозуміти всю глибину їхнього змісту.

Вже на першій науці отець-реколектант звернув увагу на те, що коли людина відкриває Святе Письмо – то воскресає Христос. А якщо воскресає Христос у кімнаті, то воскресає і у серці, і у сім’ї.

Багато людей забуває, що своїм існуванням завдячує батькам. Саме в сімї дитина  отримує імя,  розвиває почуття власної гідності, відчуває любов та тепло до себе. А останнім часом так сталося, що ми часто забуваємо, що таке сім’я, що означає жити в сім’ї, ділити всі радості та переживання порівну.

Чи  ми готові допомогти у іншій сім’ї, якщо там проблеми? Ще Андрей Шептицький настоював на тому, що сім’я  - це домашня церква. «Майбутність належить тим народам, у яких подружжя є святою річчю, - у яких родинне життя чисте і святе».

Отець також привернув увагу до питання виховання дітей, оскільки їхнє виховання – це трикутник - Бог, родина, школаНа вершині завжди має бути Бог.

Фундаментом для християнина є псалом перший: «Блажен чоловік, що за  порадою безбожників не ходить, і на путь грішників не ступає, і на засідання блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає».

Люди мають набувати і цінності Божі, бо створені на його подобу. Родина – є школою життя та любові, але не можна виховувати людину і без школи. Тому дуже важливими є співпраця родини і школи.

Направду цікаво було порозмірковувати над тим, чи школа не руйнує духовність, чи дає вона можливості розпізнавати таланти наших дітей, чи вчителі допомагають учням проявити свої вміння, навички, визначити своє призначення в житті? Адже школа в певній мірі теж становить собою родину, сім’ю по духу. Безумовно, це чудово, коли учень ще змалку відчув покликання, зробив вибір не тільки професії, а духовного розвитку, правильно почав розмежовувати добро та зло.  

Парафіяни  із великим захопленням перечитували вірші Старого Завіту з книги Товита, роздумували над родинним життям, вчилися довіряти Богові, допомагати потребуючим, вміти дякувати і хвалити, навіть в скруті. Кожний міг задуматися: хто в моєму житті є Азарія? Які є мої мрії і плани щодо моєї сім’ї?

В силі Христового Воскресіння ми можемо робити великі речі, більше ділитися любов’ю зі своїми ближніми та допомагати їм,  єднатись в щиру молитву за дітей, родини, Україну.

Марія Чумарна писала:
В маленькому тілі зернини –
Найбільшої тайни глибини:
Засій її в серці – й теплом зігрівай,
А  Бог у жнива позбирає врожай.

Олена ДОХНЯК

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою

grushiv

Архів
^ Догори